Україна стане однією з головних тем на липневому саміті НАТО в Анкарі. Про це в інтерв’ю з Kyiv Post сказав досвідчений турецький дипломат Уміт Ярдим, який обіймав посаду посла Туреччини в Росії та Ірані. Він зазначив, що це особливо актуально, оскільки Київ звернувся до Туреччини з проханням організувати зустріч між президентом Володимиром Зеленським і президентом Росії Владіміром Путіним.
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга повідомив у вівторок, що Київ звернувся до Туреччини з проханням організувати таку зустріч, а президент Реджеп Таїп Ердоган повідомив генерального секретаря НАТО Марка Рютте, що Анкара працює над поновленням прямих переговорів.
«Безперечно, Україна буде однією з найважливіших тем, хоча й не єдиною, тому що це не лише справа [посередництва] США. Я маю на увазі, що в стратегічних документах Україна завжди є однією з домінуючих тем стратегії НАТО. Тож усі будуть це обговорювати» , – сказав Ярдим».
Він припустив, що Зеленський може взяти участь у саміті, хоча Україна не є членом НАТО: «Так чи інакше, пан Зеленський може з’явитися в Туреччині в ці дні, тож подивимося».
Ярдим зазначив, що саміт в Анкарі відбуватиметься в кардинально іншій міжнародній атмосфері, ніж та, яка оточувала саміт у Туреччині у 2004 році. Він вказав на розширення НАТО, повномасштабне вторгнення Росії в Україну, зміни на Близькому Сході та Південному Кавказі, а також ширшу еволюцію місії НАТО.
За його словами, Україна є лише одним із питань набагато більш насиченого порядку денного саміту.
«Україна, криза на Близькому Сході, відносини між НАТО і США, місце США в НАТО, трансатлантичні відносини —я вважаю, що цих питань більш ніж достатньо для обговорення, оскільки кожне з них є справжнім викликом для майбутнього НАТО».
Туреччина намагається балансувати між НАТО та Росією
На думку Ярдима, Анкара вже давно намагається зберегти робочі відносини як з НАТО, так і з Росією, і підтримує дипломатичні контакти як з Києвом, так і з Москвою, але з кожним днем підтримувати цей баланс стає все складніше: «Туреччина намагається збалансувати свою політику між НАТО і Росією, але не думаю, що така політика може бути довготривалою. З кожним днем стає дещо складніше утримувати баланс між відносинами з Росією та статусом Туреччини як члена НАТО».
За його словами, ця напруга є однією з причин, чому Анкара так прагне прийняти лідерів альянсу в липні: «Туреччина хоче утвердитися як актор, яким колись була».
Він також зазначив, що між Туреччиною та її західними партнерами залишаються деякі невирішені питання, зокрема щодо її місця в європейській оборонній архітектурі та невирішених політичних проблем, що супроводжували розширення НАТО.
Трамп і трансатлантичне питання
Ярдим зазначив, що найважливішим стратегічним питанням на саміті, зрештою, може виявитися не Україна чи Близький Схід, а майбутнє трансатлантичних відносин за президентства Дональда Трампа. Минулого тижня міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що будь-який вихід США з європейської архітектури безпеки може стати «дуже руйнівним», і закликав союзників використати липневий саміт в Анкарі для перезавантаження відносин з Вашингтоном.
Щодо «дивної динаміки», яка зараз формує альянс, Ярдим сказав: «Якими будуть відносини між США та іншими членами НАТО, переважно європейськими? Думаю, що це, можливо, буде найважливішим питанням, оскільки ми живемо в період, коли, навіть якщо не політично, то принаймні з риторичної точки зору, США обговорюють вихід із НАТО».
Щодо участі Трампа у саміті він сказав: «У мене немає відчуття, що президент Трамп хоче взяти участь. Але до липня ще чотири місяці. Тож ніхто не знає, як розвиватимуться відносини».
Ярдим додав, що Ердоган майже напевно захоче бачити Трампа в Туреччині, чи то в рамках самого саміту, чи то в рамках паралельної політичної ініціативи:
«Я думаю, що президент Ердоган може наполягати на запрошенні президента Трампа до Туреччини в контексті такого важливого саміту».
Туреччина навряд чи приєднається до будь-якої патрульної місії в Ормузі
Відповідаючи на запитання, чи обговорюватиметься багатонаціональна місія під керівництвом Франції та Великої Британії для забезпечення безпеки в Ормузькій протоці, Ярдим висловив скептицизм як щодо самої ідеї, так і щодо можливої участі Туреччини: «У мене немає відчуття, що це буде реалізовано».
Він пояснив, що такий крок різко посилить напругу в регіоні, оскільки Іран виступить проти будь-якої зовнішньої структури у водах, які він вважає стратегічно важливими.
«Іран буде рішуче проти присутності такої структури. Не думаю, що Туреччина стане її частиною. За цих обставин це неможливо».
Ярдим вважає, що Ормуз є частиною ширшої кризи на Близькому Сході, яка виходить далеко за межі однієї франко-британської пропозиції і безпосередньо перетинається з політикою США, розрахунками Ірану та загальним безпековим порядком у регіоні.
Візит Рютте до Анкари 21–22 квітня дав змогу заздалегідь ознайомитися з темами, які, ймовірно, домінуватимуть на саміті. Він зустрівся з Ердоганом і відвідав компанію ASELSAN, де високо оцінив оборонну промисловість Туреччини та зазначив, що розширення спільного виробництва оборонної продукції стане однією з ключових тем саміту в Анкарі.