Журі Венеційської бієнале заявило, що не розглядатиме митців із країн, лідери яких перебувають під слідством Міжнародного кримінального суду (МКС). Очевидо, що йдеться про Росію та Ізраїль.
Як повідомила агенція Reuters, у заяві журі, що складається з п’яти осіб, зазначено, що це рішення було продиктоване прагненням «захищати права людини» під час підготовки до обрання лауреатів премій «Золотий лев» і «Срібний лев» серед понад 100 учасників.
Журі не назвало країни прямо, проте МКС видав ордери на арешт Владіміра Путіна за підозрою у воєнних злочинах в Україні та Біньяміна Нетаньягу за підозрою у злочинах під час війни в Газі.
Цей крок було зроблено на тлі дедалі більших суперечок довкола рішення керівництва Бієнале дозволити Росії знову відкрити свій національний павільйон після заборони, накладеної у 2022 році через повномасштабне вторгнення Москви в Україну.
Таке рішення викликало критику з боку європейських посадовців та урядів, зокрема Італії.
У березні Європейська комісія виступила зі схожим попередженням після того, як організатори вирішили дозволити Росії взяти участь у виставці вперше з початку великої війни.
Тоді понад 6 000 художників, науковців, кураторів, журналістів і політичних діячів підписали відкритого листа із закликом до керівництва Венеційської бієнале «зважити наслідки» допуску Росії.
Уряд Італії також виступив проти такого кроку Бієнале, заявивши, що це рішення було прийняте «цілком незалежно» від волі Рима. Україна також висловила протест.
Європейська комісія заявила, що може призупинити або анулювати грант у розмірі 2 млн євро, наданий Бієнале, давши організаторам 30 днів на відповідь. Оргкомітет виставки зауважив, що журі діє незалежно, і назвав рішення формою прояву художньої автономії.
Росію почали масово усувати від великих культурних і міжнародних заходів у Європі після початку повномасштабного вторгнення в Україну у 2022 році в межах ширших зусиль щодо дипломатичної та культурної ізоляції Москви.
Дискусії щодо участі Росії у глобальних культурних платформах активізувалися останніми місяцями: деякі інституції переглядають обмеження, тоді як інші залишаються прихильниками суворих заборон.
Ордер МКС на арешт Путіна, виданий у 2023 році, став вагомим етапом посилення міжнародного правового тиску на Кремль.