Наприкінці березня інтернет зазнав змін, яких не зазнавав понад 20 років. І цього разу зміни були спричинені не гучним запуском нового продукту з Кремнієвої долини чи навіть Пекіна. Насправді, це було не щось нове, а кінець чогось, і це сталося в Яунде, столиці Камеруну.
У цьому місті, розташованому на високогірному плато в оточенні пагорбів, уряди країн світу не змогли домовитися про відмову від стягнення тарифів за цифрові передачі, що перетинають їхні кордони, фактично скасувавши заборону, яка діяла з 1998 року.
Світова організація торгівлі (СОТ) запровадила первинну заборону, але був один нюанс: вона була обмежена в часі. Країни мали погоджуватися на її продовження кожні два роки. У Яунде вони цього не зробили.
Втім, зважаючи на те, що ця домовленість існувала так довго, скасування заборони викликало більше здивування, ніж обурення. Люди, з якими Euractiv спілкувався для цієї статті про наслідки скасування правила, припустили, що переговори могли провалитися через невдалий графік.
Але про що взагалі йшлося в цій забороні?
Великі красиві мита?
Президент США Дональд Трамп трохи більше року тому наочно продемонстрував, що слово «мито» може зробити з глобальною економікою. У квітні минулого року, в день, який Трамп назвав «Днем визволення», його оголошення про нечітко розраховані митні ставки, що застосовуються до друзів і союзників США, спричинило падіння фондових ринків по всьому світу.
Тепер, після закінчення терміну дії заборони СОТ, уряди по всьому світу – теоретично – можуть вільно встановлювати на свій розсуд тарифи на транзакції на цифровому ринку, який значно зріс у розмірах з часу первісної заборони. За даними Європейської комісії, понад 60% світового ВВП так чи інакше пов’язано з цифровими транзакціями.
Але попри наявність даних про загальний обсяг цифрової економіки, Єврокомісія, схоже, не знає, який вплив матимуть тарифи, що стягуються з цифрових транзакцій, якщо якийсь уряд наважиться запровадити власний план «дня цифрового звільнення».
Виступаючи на нещодавніх слуханнях у Комітеті з питань торгівлі Європейського парламенту, представник Єврокомісії визнав: «Наразі ми не можемо навести жодних цифр», але додав, що виконавчий орган ЄС, ймовірно, приділятиме більше уваги цьому питанню в майбутньому.
Все складно
На щастя для багатьох підприємств, на які можуть вплинути тарифи на цифрові транзакції, не схоже, що насувається хвиля нових зборів.
«Дуже малоймовірно, що країни кинуться запроваджувати мита на електронну комерцію», — сказав Іґнасіо Гарсія Берсеро в інтерв’ю Euractiv. Берсеро досліджує питання торгівлі в брюссельському аналітичному центрі Bruegel.
Він зазначив, що навіть якщо країни захотіли б це зробити, існують практичні проблеми: тарифи не з’являються в казні країни, як за помахом чарівної палички, коли вона вирішує їх стягувати. Збір податків вимагає роботи і, звичайно, коштує грошей.
Урядам потрібні люди та інфраструктура для належного контролю своїх кордонів — ЄС, наприклад, щойно розпочав складну реформу своїх митних органів.
Для чогось нового, такого як оподаткування цифрових транзакцій, потрібно буде створити та адмініструвати нові системи, а також встановити механізми контролю та забезпечити їх належним фінансуванням. Можливо, знадобиться навіть нове законодавство.
Це ще складніше
Але є ще одна велика перешкода для такого кроку, принаймні в ЄС: блок має мережу торгових угод з іншими країнами та торговими блоками, і багато з цих договорів містять власні заборони на цифрові тарифи.
Наприклад, минулорічні торгові угоди ЄС із Сінгапуром та Південною Кореєю забороняють мита на цифрові транзакції. Наразі обговорюється така ж угода з Канадою.
ЄС також розглядає можливість укладення цифрової угоди з (переважно) тихоокеанським торговим блоком CPTPP, до якого, серед інших, входять як Сінгапур і Канада, так і Мексика та Велика Британія (хоча й не США).
Окрім заборони цифрових тарифів, ці угоди часто містять правила, що забороняють країнам змушувати компанії розкривати вихідний код програмного забезпечення або встановлювати вимоги щодо місця зберігання та обробки даних.
Уряди також часто намагаються вирішити питання, пов’язані з «небажаними комерційними електронними повідомленнями» — тобто спамом.
Ще не все пропало
Проте після закінчення дії тимчасової заборони СОТ на цифрові тарифи нової актуальності набула ще ширша схема — за участю 66 економік, включно з ЄС.
Учасникам вдалося домовитися про комплексну угоду щодо електронної комерції на період з 2017 по 2024 рік, яка передбачала постійну заборону на мита. Але досі вони утримувалися від її впровадження в надії знайти глобальний компроміс.
Однак тепер, коли скасовано мораторій СОТ на цифрові мита, ці країни рухаються вперед із впровадженням своєї окремої угоди, щоб захистити цифрову торгівлю від нових митних зборів.
Також є надія, що нові переговори в Женеві зможуть незабаром відновити глобальний мораторій. Але сам факт, що заборона СОТ взагалі закінчилася (навіть якщо її скасування виявиться тимчасовим явищем), підкреслює, як старі правила тріщать під тиском дедалі більш непевного світу.