Війна на Близькому Сході не завдала шкоди портфелю Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР), однак клієнтам у зонах конфлікту, ймовірно, доведеться менше зосереджуватися на капітальних інвестиціях і більше — на оборотному капіталі, розповів Kyiv Post віцепрезидент ЄБРР з банківської діяльності Маттео Патроне під час Весняних зборів МВФ і Світового банку у Вашингтоні.
ЄБРР підготував пакет реагування на 5 мільярдів євро (5,9 мільярда доларів) для економік Іраку, Йорданії, Лівану, Західного берега та Гази, а також сусідніх країн, на які вплинула війна з Іраном. Водночас обсяг щорічних інвестицій в Україну на рівні близько 3 мільярдів доларів залишиться незмінним: за словами Патроне, ЄБРР дуже задоволений співпрацею з приватним сектором України.
ЄБРР активно інвестує у масштабування українського приватного сектору — через прямі кредити найбільшим компаніям і інструменти розподілу ризиків у партнерстві з українськими банками. Водночас банк вкладає кошти й в енергетичні проєкти.
Зокрема, майже один мільярд євро спрямовано державній компанії «Нафтогаз» на закупівлю газу до зими. Загалом у перші три місяці 2026 року вже інвестовано 600 мільйонів євро (703 мільйони доларів).
На тлі стрибка цін на пальне на Близькому Сході, спричиненого бойовими діями та блокадами в Ормузькій протоці, ЄБРР працює над ще одним проєктом — необхідністю залучити 500 мільйонів євро (585 мільйонів доларів) на ремонт Нового безпечного конфайнмента на Чорнобильській АЕС, який був пробитий російським дроном із потужним зарядом у лютому 2025 року.
Ушкоджено ділянку даху, за площею приблизно як 18 припаркованих автомобілів. Це вже призводить до корозії і, якщо проблему не усунути, може поставити під загрозу всю захисну систему, яку змонтували в листопаді 2016 року.
Маттео Патроне поспілкувався з Kyiv Post на полях Весняних зборів МВФ 2026 року, щоб обговорити, чи впливає війна на Близькому Сході на клієнтів ЄБРР, чому пошкодження чорнобильського конфайнмента викликає занепокоєння та чому в банку кажуть, що робота з українським приватним сектором багато чому їх вчить.
Інтерв’ю відредаговано для ясності та стислості. Відеоверсію буде опубліковано окремо.
Kyiv Post (KP): Пане Патроне, розкажіть про пріоритети ЄБРР під час Весняних зборів.
Маттео Патроне (МП): Ми проводимо зустрічі з клієнтами та партнерами в регіонах нашої діяльності. І, безумовно, Україна є одним із ключових пріоритетів цього тижня. Ми вже взяли участь у низці заходів і зустрічей, присвячених стійкості української економіки під час війни, а також відновленню.
KP: Здається, ви вже зустрічалися з українською делегацією, так? Як усе пройшло?
МП: Дуже добре. Ми зустрілися в Ukraine House під час дуже цікавої події, присвяченої інноваціям в Україні. Вона задала тон тому, яким має бути відновлення й відбудова української економіки надалі. Плани значною мірою спиратимуться на технологічні інновації та їх швидке впровадження.
KP: Що ви думаєте про дрони, представлені там?
МП: Вражає, на що здатний український людський потенціал, і компанія Skyfall — українська miltech-компанія, яка представила свої дрони на заході в Ukraine House — є дуже хорошим прикладом цього.
KP: Як ЄБРР оцінює вплив зимових ударів і цінового шоку на ринку пального на економіку України? Чи вплине це якось на ваші інвестиції?
МП: Як ви знаєте, енергетична безпека була нашим головним пріоритетом у межах пакета підтримки української економіки. З майже 10 млрд євро ($11,7 млрд), інвестованих в Україну, понад 3 млрд євро ($3,5 млрд) уже спрямували в сектор енергетичної безпеки.
Минула зима не стала винятком. Торік ми підтримали Нафтогаз [українську державну газову компанію] та Укренерго [державного оператора системи передачі електроенергії]. Цього року ми завершили угоду з Укргідроенерго [найбільшою державною гідрогенерувальною компанією України], а також спрямували додаткові гранти Нафтогазу.
Ми й надалі зосереджуємося на короткостроковій стійкості енергосистеми України, а також на підготовці до її довгострокової стійкості та сталого розвитку. Це передбачає розвиток розподіленої генерації та більш диверсифікованого енергобалансу, що включає відновлювану енергетику.
До цього процесу долучаються представники приватного сектору — місцеві підприємці, локальні інвестори, а також іноземні прямі інвестори.
Невизначеність через ціновий шок на ринку пального
KP: Чи вплинув глобальний ціновий шок на ринку пального на вашу інвестиційну стратегію?
МП: Поки що зарано визначати вплив на економіки, в яких працює ЄБРР. Позитив у тому, що ми не спостерігаємо погіршення нашого портфеля — принаймні наразі. Водночас ситуація залишається нестабільною, і це може вплинути на низку аспектів.
По-перше, це впливає на енергетичну безпеку загалом і позначається на всіх країнах, де ми працюємо, які є чистими імпортерами енергії. Також є вплив на енергоємні галузі, зокрема сталеливарну, а також на аграрний ланцюг доданої вартості — через постачання фосфатів, добрив і сірки.
Проблеми виникають і в самих ланцюгах постачання, зокрема в логістиці. У цьому сенсі ситуація частково нагадує період COVID-19. Крім того, багато з цих економік значною мірою залежать від туризму, який також зазнає негативного впливу.
KP: Через кризу з авіаційним паливом?
МП: Так, але також через ситуацію в самому регіоні. Візьмемо, наприклад, Йорданію. Це туристичний напрямок, і відповідно цей сектор зазнає впливу. Багато з цих економік, або економіки, де ми працюємо, значною мірою залежать від грошових переказів — і вони також скорочуються.
Тому ми уважно стежимо за ситуацією, перебуваємо в постійному контакті з нашими клієнтами й готові втручатися за потреби.
Ми вже сформували фінальний пакет реагування на конфлікт на Близькому Сході з початковим фокусом на країнах, які безпосередньо постраждали, а також на тих, що географічно близькі до епіцентру кризи. Йдеться, зокрема, про Ліван, Йорданію, Ірак і Західний берег, де ми працюємо. Також це Туреччина, Єгипет і Південний Кавказ, зокрема Вірменія та Азербайджан.
Ми плануємо інвестувати близько 5 млрд євро ($5,8 млрд) у ці країни у 2026 році.
KP: Що кажуть ваші клієнти — ті, що працюють у цьому регіоні?
МП: Вони стежать за ситуацією, і очевидно, що виникає потреба переглянути деякі проєкти. Наприклад, клієнти, які планували капітальні інвестиції, можуть переглядати ці плани, а потреба в обігових коштах і ліквідності зараз стає більш нагальною.
Тому наш інвестиційний портфель може змінюватися впродовж найближчих місяців. Ми вже бачили подібне під час інших криз, коли підтримували наших клієнтів, і готові коригувати підхід та адаптуватися до обставин.
У цьому контексті МВФ під час усіх зустрічей неодноразово наголошував на необхідності диверсифікації енергопостачання, зокрема за рахунок відновлюваних джерел і ядерної енергетики.
KP: ЄБРР зробив ставку на це, адже ви також інвестували у відновлювану енергетику в Україні. Чи виправдала себе ця ставка?
МП: Вона ще себе виправдає — безумовно. Це вкрай важливо. Диверсифікація енергетики та перехід до чистої енергії — це вже не тільки питання клімату, а й енергетичної безпеки.
Тож ми будемо ключовим гравцем у цьому процесі. Ми вже ним є, як ви зазначили, в Україні та в багатьох інших країнах. Єгипет — один із показових прикладів.
Ви також згадали ядерний сектор. Традиційно ми не інвестуємо в нього, оскільки такі інвестиції зазвичай здійснює держава. Як відомо, ми орієнтовані передусім на приватний сектор. До того ж такі проєкти є масштабними й потребують значних капіталовкладень, що не зовсім відповідає типу проєктів, з якими ми працюємо.
Водночас ми маємо потужну експертизу у сфері ядерної безпеки. Як відомо, ми відігравали провідну роль у реалізації проєкту Нового безпечного конфайнмента на Чорнобильській АЕС.
Ми можемо долучатися до питань ядерної безпеки, зокрема щодо продовження терміну експлуатації чинних атомних електростанцій. Також ми, очевидно, стежимо за розвитком малих і середніх реакторів, адже вони можуть передбачати участь приватного сектору. Такі проєкти є меншими за масштабом і потенційно можуть відповідати нашій інвестиційній стратегії.
KP: Ми розуміємо, що існує суспільна потреба в такій диверсифікації енергетики. Але чи можна на цьому заробляти? Чи можливі прибутки та окупність інвестицій?
МП: Безумовно. Передусім це залежить від волатильності ринку викопного палива. Коли нафта торгується по $60 за барель — це одна ситуація. Якщо ціна зростає до $120 чи $130 — це вже інша.
Технології у сфері відновлюваної енергетики за останні роки значно вдосконалилися, водночас вартість виробництва такої енергії знизилася. Тому фінансові та економічні чинники дедалі більше свідчать на користь відновлюваної енергетики в межах добре диверсифікованого енергобалансу.
Пошкодження укриття на ЧАЕС: ремонт може коштувати 500 млн євро
KP: Ви згадали Чорнобиль. Чи можете надати оновлену інформацію щодо цього проєкту після дронового удару в лютому минулого року?
МП: Я планую поїхати до Чорнобиля наприкінці наступного тижня [наприкінці квітня]. Для нас ця ситуація викликає особливе занепокоєння, адже існує ризик посилення корозії системи, що може поставити під загрозу її цілісність, якщо проблему не вирішити в належні строки.
Це потребує значних інвестицій. Попередні оцінки вказують на суму близько пів мільярда євро. Ми вже ведемо переговори з низкою партнерів, щоб зібрати ці кошти і запустити окремий проєкт для вирішення цієї проблеми.
Очевидно, є багато інших пріоритетів як в Україні, так і у світі, але, на мою думку, цим питанням необхідно займатися
KP: Чи можете розкрити деталі проєкту на 0,5 млрд євро? Йдеться саме про ремонт?
МП: Так, це ремонт. Але, очевидно, це дуже складне середовище для проведення будівельних робіт. Як ви пам’ятаєте, проєкт Нового безпечного конфайнмента також був надзвичайно складним з технологічної точки зору через аварію 1986 року.
Триває війна, тому працювати там ще складніше. Вартість виконання цих робіт, які є надзвичайно ризикованими, є особливо високою.
KP: Чи є зацікавлені сторони, готові долучитися до виконання робіт?
МП: Сподіваємося, що так.
KP: Якою є реакція українського уряду?
МП: Я перебуваю на зв’язку з урядом України. Вони, безумовно, дуже занепокоєні. Наразі ситуація контрольована, але ми не хочемо, щоб робота, виконана за останні роки, була зведена нанівець через дронову атаку.
Робота з українськими підприємцями надихає і викликає повагу
KP: На завершення поговорімо про плани ЄБРР щодо України цього року. Які проєкти є для вас пріоритетними? Чи вплинули останні економічні події, зокрема невизначеність через війну на Близькому Сході, на ваші плани?
МП: Торік ми спрямували 2,9 млрд євро ($3,4 млрд) на 86 проєктів, із яких 78 — у приватному секторі. Ми хочемо продовжити цю тенденцію — зі значним зростанням порівняно з попереднім роком.
Ми прагнемо й надалі максимально підтримувати приватний сектор, а також допомагати ключовим державним підприємствам у разі потреби, особливо в енергетичному секторі. У перші три місяці цього року ми вже інвестували 600 млн євро ($701 млн), тож портфель проєктів виглядає досить перспективно.
Українська економіка зберігає динаміку, особливо приватний сектор. Ми говорили про стартапи, але багато вже сформованих компаній також розширюються й нарощують експорт. Це важливе джерело бюджетних надходжень для уряду України, і саме так ми плануємо й надалі підтримувати економіку країни.
Тож, імовірно, акценти залишаться незмінними: енергетична безпека та цільовий розвиток інфраструктури, зокрема в регіонах і на місцевому рівні. Також ідеться про підтримку бізнес-ланцюгів створення вартості, приватного сектору та торгівлі.
KP: Який ваш досвід роботи з приватним сектором України і чи є щось, що вирізняє українських підприємців?
МП: Робота з ними викликає глибоку повагу. Це стосується і підприємців, і великих компаній, а також наших партнерських фінансових установ.
Значна частина нашої роботи в секторі МСП [малих і середніх підприємств] відбувається через партнерські фінансові установи — ми надаємо їм фінансування або інструменти розподілу ризиків. Це дозволяє їм брати на себе більше ризиків і активніше спрямовувати капітал у сектор МСП.
Що стосується місцевих підприємців, робота з ними по-справжньому надихає. Те, що Україна продовжує триматися, значною мірою є заслугою людей, які працюють у цих компаніях — як на рівні керівництва, так і на всіх інших рівнях.
Для нас велика мотивація підтримувати їх, і ми продовжимо це робити.