Верховна Рада затягує розгляд двох важливих законопроєктів, які мають відкрити Україні доступ до кредиту Світового банку на $3,3 млрд, просунути євроінтеграцію та виконати ще один ключовий структурний маяк Міжнародного валютного фонду (МВФ), повідомили Kyiv Post два джерела.
Йдеться про законопроєкт щодо приєднання України до Єдиної зони платежів у євро (SEPA), необхідний для отримання кредиту Світового банку в межах програми Development Policy Loan (DPL) на $3,3 млрд, а також про законодавчі зміни щодо запровадження податку на додану вартість (ПДВ) на міжнародні посилки вартістю до €150 ($175), що є вимогою програми МВФ, повідомило джерело в уряді.
Якщо парламент не ухвалить ці законопроєкти, Україна також не отримає критично важливого фінансування для покриття бюджетних потреб у найближчі місяці 2026 року. Приєднання до SEPA необхідне для зниження вартості та скорочення часу обробки транзакцій у євро між 41 країною.
Законопроєкт щодо приєднання України до SEPA, зареєстрований як №14327-д і необхідний у межах програми Світового банку DPL, має бути ухвалений до 1 липня — до завершення фінансового року Світового банку, коли ще можливе перерахування коштів Україні. В іншому разі фінансування надійде пізніше, що також свідчитиме про нижчу дисципліну у впровадженні реформ.
«Або ми встигаємо в межах поточного фінансового року Світового банку до 1 липня і отримуємо $3,3 млрд за програмою DPL, або переходимо на наступний фінансовий рік і отримуємо транш пізніше — з певними репутаційними наслідками, зокрема через те, що протягом пів року не змогли виконати одну з умов DPL», — повідомило джерело в уряді Kyiv Post.
Друге джерело, залучене до обговорення законопроєкту, також підтвердило Kyiv Post, що ухвалення закону про приєднання до SEPA є критично важливим для отримання траншу Світового банку в межах DPL.
Приєднання до SEPA передбачає створення централізованого реєстру банківських рахунків фізичних осіб. Частина народних депутатів виступає проти законопроєкту, побоюючись, що правоохоронні органи можуть зловживати цими даними для переслідування громадян.
Правоохоронні та антикорупційні органи України отримають автоматичний доступ до цього реєстру без рішення суду під час досудових розслідувань щодо відмивання коштів, фінансування тероризму та пов’язаних правопорушень. Народна депутатка від «Європейської солідарності» Ніна Южаніна розкритикувала законопроєкт у дописі у Facebook, висловивши занепокоєння, що він надає «максимально широкий доступ без належних запобіжників».
«Запитайте себе: чи хотіли б ви, щоб старший слідчий нереформованої Служби безпеки України (СБУ) або Національної поліції мав доступ до інформації про всі ваші банківські рахунки — і міг їх заблокувати одним рішенням у межах будь-якого кримінального провадження?» — заявив народний депутат від «Слуги народу» Данило Гетманцев у коментарі для Kyiv Post, відповідаючи на запитання щодо позиції фракції стосовно законопроєкту про SEPA.
Водночас, згідно з текстом законопроєкту на сайті парламенту, реєстр міститиме інформацію про власників рахунків, їхні номери та дати відкриття і закриття, але не включатиме дані про залишки коштів чи транзакції. Джерело Kyiv Post в уряді визнало наявність таких побоювань, але вважає їх перебільшеними.
«Народних депутатів непокоїть те, що правоохоронні органи отримають доступ до цих реєстрів в одному місці», — зазначило джерело. «Ці побоювання нівелюють переваги SEPA для українського бізнесу, які становлять близько 70–100 млн євро ($82–117 млн) заощаджених комісій».
Гетманцев повідомив Kyiv Post, що парламент планує розглянути законопроєкт щодо приєднання до SEPA у середу. «Комітет рекомендував Верховній Раді ухвалити законопроєкт у першому читанні. За всіма ключовими положеннями досягнуто згоди», — написав він у відповіді на коментар.
Народна депутатка від «Голосу» Юлія Сірко повідомила Kyiv Post, що «у парламенті бракує голосів для підтримки законопроєкту», додавши, що «ймовірніше, його буде направлено на доопрацювання».
За словами другого джерела, народні депутати також наполягають, щоб реєстр почав працювати за шість місяців до набуття чинності угоди про вступ до ЄС, що підриває саму ідею створення реєстру, необхідного для SEPA. У законопроєкті зазначено, що реєстр може запрацювати після того, як його створить Мінфін, і до моменту вступу до ЄС, однак, за словами джерела, така норма може «перетворитися на можливість відкладати його запуск».
«Саме тому міжнародні партнери не надто підтримують цю версію законопроєкту, і фактично це означає, що для отримання коштів за кредитом DPL від Світового банку нам, найімовірніше, доведеться таки запустити цей реєстр», — зазначило друге джерело.
Гетманцев повідомив Kyiv Post, що саме занепокоєння щодо доступу правоохоронних органів до реєстру стало причиною рішення відкласти проєкт. «Це турбує всіх, не лише депутатів, адже люди знають, як працюють наші правоохоронні органи», — написав він.
Сірко також зазначила, що «Голос» має застереження щодо «балансу між фінансовим моніторингом і захистом прав громадян».
Водночас Гетманцев визнав, що законопроєкт щодо приєднання до SEPA «має сенс». «Він налічує 200 сторінок і містить широкий спектр положень, які спрощують розрахунки та запроваджують сучасні стандарти фінансового моніторингу», — додав він.
Інший законопроєкт, №15112-1, передбачає запровадження ПДВ на міжнародні посилки вартістю до €150 ($176) з метою збільшення податкових надходжень приблизно на 10 млрд грн ($222 млн) на рік. Він також є структурним маяком у межах програми Міжнародного валютного фонду (МВФ) Extended Fund Facility (EFF) на $8,1 млрд із дедлайном до кінця березня 2026 року.
Національний банк України також підтримав цю ідею у своєму Інфляційному звіті за жовтень 2025 року, зазначивши, що запровадження ПДВ на посилки допоможе обмежити непріоритетний імпорт і скоротити дефіцит поточного рахунку.
Європейська бізнес-асоціація загалом підтримала законопроєкт, водночас закликавши до паралельних змін до Митного кодексу, щоб забезпечити дієвий адміністративний механізм.
Народний депутат Ярослав Железняк заявив, що митна інфраструктура не зможе впоратися з додатковим навантаженням у разі оподаткування всіх посилок. У своєму дописі в Telegram він оцінив, що кількість відправлень, які потребуватимуть обробки, зросте у 122 рази — з приблизно 600 тис. до 90 млн на рік.
В іншому дописі він зазначив, що у 2025 році Україна отримала 75,5 млн посилок на суму 167 млрд грн ($3,8 млрд), з яких менш як 1% (0,6 млн) підлягали оподаткуванню. Решта 74,9 млн посилок були ввезені без сплати мита відповідно до чинного порогу.
Мережа захисту національних інтересів (ANTS) також виступає проти законопроєкту, зазначаючи, що №15112-1 може призвести до колапсу, коли митна інфраструктура України буде змушена обробляти сотні тисяч посилок, а адміністративні витрати на обробку відправлень невеликої вартості можуть перевищити фактичні податкові надходження.
Южаніна також заявила, що уряд не врахував застереження поштових операторів щодо обробки 75 млн посилок щороку, а також щодо збереження пільг з ПДВ для критично важливого оборонного обладнання, зокрема дронів і систем радіоелектронної боротьби.
Альтернативний законопроєкт №15112-1 уже зареєстровано в парламенті. На відміну від урядового варіанту, він зберігає звільнення від ПДВ для некомерційних «подарункових» посилок між фізичними особами, якщо їхня вартість не перевищує €45 ($53). Крім того, документ пропонує скасувати обмеження на імпорт дронів як товарів подвійного призначення та уточнити звільнення від ПДВ для критично важливого оборонного обладнання. Як і базовий законопроєкт, він перекладає обов’язок зі сплати ПДВ на іноземні маркетплейси.
Втім, як і у випадку із законопроєктом щодо приєднання до SEPA, ініціатива про ПДВ на посилки не набирає достатньої підтримки, повідомила Сірко Kyiv Post. За її словами, документ, найімовірніше, доопрацюють перед повторним розглядом у сесійній залі. «Поки що незрозуміло, коли його винесуть на голосування», — зазначила депутатка.
Джерело Kyiv Post в уряді повідомило, що влада вже пішла на політично болісне відтермінування запровадження податку на додану вартість (ПДВ) для ФОПів і не може дозволити собі ще одну таку поступку.
«Питання ФОПів нам вдалося відкласти великою ціною. Такого шансу більше не буде», — зазначив співрозмовник.
Україна знову опинилася в ситуації «дня бабака» із виконанням реформ. Попри те, що уряд просунувся з військовим збором і оподаткуванням доходів цифрових платформ, два інші структурні маяки — ПДВ на посилки та оподаткування ФОПів — залишаються на стадії підготовки. Такий цикл затримок в останній момент знову ставить під загрозу отримання $3,3 млрд.