Європарламент закликав запровадити єдине визначення зґвалтування на основі згоди

Європейський парламент підтримав ініціативу щодо запровадження спільного для ЄС визначення зґвалтування, яке базується на відсутності згоди.

Європейський парламент закликав ЄС розробити стандартизоване визначення зґвалтування, яке ґрунтується на принципі відсутності згоди.

За відповідне рішення проголосували 447 із 720 депутатів. Йдеться про підхід “лише “так” означає “так”, який вже застосовується у частині країн Євросоюзу, повідомляє The Guardian.

Визначення зґвалтування в ЄС: що пропонує Європарламент

У заяві парламенту наголошується, що жодні непрямі фактори не можуть вважатися згодою.

“Мовчання, відсутність опору, відсутність слова “ні”, попередня згода, попередня сексуальна поведінка чи будь-які нинішні або минулі стосунки не повинні трактуватися як згода”, — зазначили у Європарламенті.

Польська євродепутатка Йоанна Шойрінг-Вєльгус підкреслила, що уніфіковане визначення змусить країни ЄС привести свої закони у відповідність до міжнародних стандартів.

“Ми не можемо допустити, щоб значення зґвалтування змінювалося при перетині кордонів.

Ми не можемо мати ситуацію, коли ґвалтівник, який зґвалтував жінку в Німеччині, може поїхати до Угорщини і не бути притягнутим до відповідальності через відмінності в законі. Саме про це ця доповідь”, — пояснила вона.

Законодавство про сексуальне насильство в ЄС: у чому проблема

Попри те, що більшість країн ЄС уже впровадили визначення зґвалтування на основі згоди, у восьми державах досі діють інші норми. Там від жертв вимагається довести фізичний або словесний опір чи факт примусу.

У виданні зазначають, що у 2023 році низка урядів ЄС виступила проти створення єдиного визначення. Вони аргументували це тим, що такі питання виходять за межі компетенції Євросоюзу.

Українські біженки нарікають на насильство та експлуатацію в ЄС: що відомо

Біженки з України стикаються із насильством, домаганнями та експлуатацією у країнах Євросоюзу.

Кожна четверта жінка отримувала потенційно експлуататорські пропозиції щодо роботи, житла або транспорту.

Половина опитаних повідомила про фізичне або словесне насильство через спілкування українською мовою, 51% стикалися із сексуальними домаганнями, а 23% – онлайн.

Лише 3% постраждалих повідомили про інциденти організації допомоги, стільки ж зверталися до служб підтримки.

Серед працюючих 36% працювали без контракту, а 24% отримували занижену плату або не отримували її зовсім.