Альфред Каммер, директор Європейського департаменту Міжнародного валютного фонду (МВФ), востаннє перед виходом на пенсію взяв участь у весняних зустрічах.
Вже понад три роки Європа оговтується від стрибка цін на енергоносії, спричиненого повномасштабним вторгненням Росії в Україну у 2022 році. Робота Каммера була зосереджена на оцінці економічних показників і нагляді за програмами МВФ у всьому регіоні, зокрема на нагляді за надзвичайно успішною програмою розширеного кредитного механізму для України на суму 15,6 млрд доларів, затвердженою у 2023 році, яка пройшла вісім переглядів для виділення траншів.
Тим часом в українському парламенті розгортається драма: після початку нової програми МВФ на 2026–2029 роки на суму 8,1 млрд доларів він не зміг вчасно ухвалити необхідні поправки до податкового законодавства. Ці законопроєкти пов’язані з контрольними показниками програми. Якщо законодавці їх не приймуть, Україна ризикує втратити не лише наступний транш МВФ, а й додаткове фінансування від донорів, оскільки підтримка МВФ часто слугує гарантією схвалення для інших кредиторів. Раніше українські законодавці повідомили Kyiv Post, що з ними не консультувалися перед голосуванням за податкові поправки, що спричинило конфлікт з урядом.
Податковий пакет, необхідний МВФ, включає чотири окремі законопроєкти, які передбачають:
- вимогу до малих підприємств і фізичних осіб – підприємців (ФОП), які заробляють понад 4 млн грн ($90 900) на рік, реєструватися як платники податку на додану вартість (під час весняних зустрічей МВФ відклав остаточне затвердження ПДВ до 2027 року)
- збереження військового збору після закінчення війни (вже ухвалено та підписано як закон)
- впровадження директиви ЄС DAC7, яка передбачає оподаткування доходів, отриманих через цифрові платформи, такі як Uklon, Bolt та OLX (законопроєкт пройшов перше читання і повернутий на доопрацювання перед остаточним голосуванням)
- введення ПДВ на міжнародні посилки вартістю до 150 євро (176 доларів) (законопроєкт застряг на парламентських обговореннях і досі не прийнятий)
Kyiv Post поспілкувався з Альфредом Каммером невдовзі після прес-брифінгу, на якому він представив «Регіональний економічний прогноз для Європи».
Повний текст інтерв’ю був відредагований для більшої зрозумілості та стислості, а відеозапис інтерв’ю опублікований окремо за посиланням.
Оригінал інтерв’ю англійською доступний за посиланям.
Зміна керівництва МВФ та що це означає для України
Kyiv Post: Пане Каммер, Ви йдете у відставку з посади директора Європейського департаменту. Але кадрові перестановки, особливо щодо України, здаються набагато ширшими. Також спливає термін повноважень керівника місії МВФ в Україні Ґевіна Ґрея, а Ваша колишня заступниця у Департаменті стратегії, політики та огляду Ума Рамакрішнан перейшла до Африканського департаменту. То хто замінить Вас, і як ці зміни можуть вплинути на Україну?
Альфред Каммер: На ваше запитання про те, хто мене замінить, я не можу дати відповіді, але можу запевнити вас, що зміни з нашого боку не вплинуть на нашу співпрацю та підтримку України.
Те, що ви бачите, — це лише невелика частина команди. У нас тут велика команда. І, звичайно, Україна — це найбільша програма з точки зору зовнішнього фінансування та перша програма, яку МВФ коли-небудь реалізував. Щодо другої програми… над нею працює багато людей. Я впевнений, що ці кадрові зміни не матимуть жодного впливу на підтримку України з боку Фонду. Немає причин для занепокоєння.
КР: Ви куруєте європейську економіку, зокрема економіку України. Чи могли би Ви назвати від одного до п’яти пріоритетних завдань у списку дій для Ваших наступників?
АК: Нашим головним пріоритетом, безперечно, залишається підтримка України. Ми маємо нову чотирирічну програму. Україна потребує підтримки МВФ, і ми є опорою для донорів, щоб забезпечити значну фінансову підтримку протягом цього періоду. Але ми також підтримуємо український уряд у його реформаторських зусиллях. І ми створюємо загальну структуру, щоб донори були впевнені, що їхні кошти будуть витрачені з користю.
Український уряд має програму структурних реформ і макроекономічну програму, які допомагають підготуватися до вступу в ЄС і забезпечити макроекономічну стабільність.
Другим пріоритетом є підтримка всіх країн Європи у цей дуже складний період. Потрясіння, які ми спостерігаємо останні два роки, глобальні, глибокі, численні та перехресні. Тому Європі потрібно мати політичні можливості для того, щоб впоратися з цими величезними потрясіннями, які триватимуть і надалі.
Нам також потрібно підтримувати європейські країни у їхньому середньостроковому зростанні. Для багатьох європейських країн прогнози зростання на середньострокову перспективу невтішні – ми говоримо про 1–1,5 %. Це значно нижче, ніж те, що ми бачили в минулому.
І чому нам потрібне більше зростання? Ну, по-перше, вищі доходи покращують рівень життя, а Європа хоче зберегти соціальні послуги. Ми також знаємо, що тиск на видатки зростатиме через старіння населення, збільшення витрат на охорону здоров’я та збільшення витрат на оборону. Без цього зростання фінансова консолідація є важким завданням. Тому нам потрібна програма для всіх європейських країн, яка сприятиме підвищенню продуктивності, а отже, забезпечить доходи, що гарантуватимуть фінансову стійкість для надання цих послуг у майбутньому.
Це світ, схильний до потрясінь. Європа є надзвичайно вразливою, оскільки це відкритий для торгівлі континент. Вона отримувала вигоду від глобалізації та взаємопов’язаності, але зараз це несе ризик. Ми побачили, що торгівлю можна використовувати як зброю, а ланцюги постачання – вразливі. Іноді потрібно приймати рішення й думати про запобіжні заходи, щоб ці ланцюги постачання залишалися стабільними й не переривалися. Це знижує ефективність, але це необхідно, оскільки вартість переривання ланцюгів постачання може бути величезною. Отже, це два європейські пріоритети для департаменту і всього МВФ.
КР: МВФ раніше не використовува формулювання про торгівлю як зброю. Чи могли би Ви у двох-трьох реченнях навести приклади або пояснити, як це впливає на Європу?
Є країни, проти яких введені санкції. Ми маємо перебої через експортний контроль, особливо контроль продовольства, та продовольчі кризи. Рідкісноземельні мінерали зараз теж мають критичне значення. Тож це те, на що слід звернути увагу і за чим стежити.
І нарешті, ми бачимо вразливість до потрясінь, пов’язаних із викопним паливом. Європа зазнає особливо сильного впливу, оскільки є великим нетто-імпортером викопного палива. З часом ситуація покращиться, але вона все ще дуже залежить від нього... Можна передбачити світ, у якому Європа стане певною мірою незалежною від викопного палива для виробництва енергії. І якщо згадати про всі потрясіння, які ми пережили через нафту та газ, це було би величезним благом для Європи.
Чи міг МВФ зробити більше, щоб заручитися підтримкою законодавців
КР: Розгляньмо детальніше результати України в рамках програми МВФ: як Ви їх оцінюєте?
АК: Україна виконала фантастичну роботу, проводячи реформи в несприятливих умовах, і це була найуспішніша програма МВФ, яку ми коли-небудь мали в Україні. Я вважаю, що це свідчить про серйозність намірів політиків, їхні професійні навички та стійкість населення до проведення реформ за таких обставин. Це свідчить про співпрацю та солідарність міжнародної спільноти.
КР: Тоді перейдемо до нової програми МВФ на 2026 рік. Після укладення угоди на рівні експертів в Україні у парламенті розгорілися суперечки щодо податкового законодавства, пов’язаного з угодою. Kyiv Post повідомляв, що з законодавцями не «проконсультувалися» належним чином і вони не до кінця розуміли, за що голосують. Чи вважаєте Ви, що МВФ міг би зробити більше, щоб заздалегідь переконатися, що всі на одній хвилі?
АК: Що стосується реалізації програми, то іноді це буває важко і трапляються складні моменти, але їх потрібно долати. Це також залежить від того, наскільки ми зацікавлені у співпраці, намагаючись тримати програми на правильному курсі, навіть якщо іноді все йде не зовсім так, як очікувалося.
Отже, що робить МВФ загалом: ми спілкуємося з парламентарями, ми хочемо почути їхні думки та занепокоєння. Але ми також намагаємося пояснити, в чому полягають ці реформи, чому вони важливі і чому вони корисні для населення. Іноді, коли деякі групи їх не схвалюють, відчувають певні труднощі або чинять опір, ми намагаємося довести, чому вони сприяють підвищенню добробуту більшості населення і повинні бути впроваджені. Ми спілкуємося не лише з представниками правлячої партії, а й з представниками опозиції.
КР: Дозвольте мені поставити додаткове запитання з цього приводу. Під час останнього раунду переговорів, які очолював Ґевін Ґрей, я розмовляла з кількома депутатами від опозиційних партій, і вони сказали мені, що МВФ не зустрічався з ними, хоча зустрічався з партією президента. Чи можете Ви розповісти про це детальніше?
АК: Не можу, бо не маю цієї інформації. Протягом усього періоду реалізації програми ми зустрічалися з усіма зацікавленими сторонами, і для нас це є важливою частиною надання пояснень і роз’яснень.
Але я також повинен сказати, що нам потрібно чітко розуміти: МВФ не має організовувати роботу парламенту і переконувати депутатів у необхідності голосувати «за» ці реформи. Це глибоко демократичний процес, у якому уряд і парламент мають діяти спільно, і це не є роллю МВФ. Я бачу нас у цьому політичному спектрі як нейтрального, об’єктивного, технократичного радника, який надає пояснення. Але саме уряд має обґрунтовувати це перед парламентом, а парламент має проголосувати, оскільки його обрав народ. Тому важливо, щоб парламент підтримував реформаторські зусилля.
КР: Чи можна тоді сказати, що саме уряд не впорався зі своїм завданням?
АК: Якщо поглянути на історію програм Фонду в Україні та в усьому світі, то, безумовно, ні. У нас є дуже цікава особливість щодо структуризації програм. Ми проводимо щоквартальні огляди, щоб у разі нових подій реагувати і відповідно коригувати програму.
Дуже важливим є виведення економіки з тіні, оскільки, зрештою, основною частиною програми для України є покращення врядування. А для цього потрібно вивести економіку з тіні. Виведення економіки з тіні має й побічний ефект. Нам потрібно розширити податкову базу і залучити неформальний сектор, оскільки зараз занадто велике податкове навантаження лягає на формальний сектор.
І так, Україні це потрібно не лише для вступу до ЄС. Це їй потрібно як сучасній державі, яка потребує фінансування для надання соціальних послуг, яких вимагатимуть її громадяни. У програмі передбачено багато заходів. Ми намагаємося збільшити доходи та вивести економіку з тіні. Ці цілі мають бути пріоритетними.
Щодо чуток про тиск МВФ з метою девальвації гривні
КР: Фіскальна політика, безперечно, перебуває в центрі дискусії, і більшість орієнтирів зосереджуються саме на ній, а не на монетарній політиці. Проте знову розгорілася дискусія щодо обмінного курсу. Протягом двох років агентство Bloomberg повідомляло, що МВФ закликає Україну дозволити більшу девальвацію гривні. НБУ надав свою відповідь. Тож яка офіційна позиція МВФ — чи повинна Україна девальвувати гривню, тримати поточний курс, чи обрати інший шлях?
АК: Щоб розвіяти деякі міфи з цього приводу, ми постійно обговорюємо, якими є обмеження щодо видатків. І Міністерство фінансів та уряд завжди мусять приймати важкі рішення з цього приводу. Ми постійно обговорюємо, як підвищити їхню спроможність збирати доходи, оскільки нам потрібна розсудлива фіскальна політика для забезпечення макроекономічної стабільності, а також надання послуг українському населенню під час війни.
Суворі умови існують і для НБУ. Я б не сказав, що там немає суворих цілей. Вони є, і НБУ дуже зосереджений на досягненні цих цілей.
Отже, що стосується обмінного курсу, то ми радимо (і не лише Україні), що коли ви маєте гнучкий обмінний курс, ви повинні бути готові використовувати його як амортизатор. Тому цю гнучкість слід зберігати. Системи фіксованого обмінного курсу дуже важко підтримувати. І вони стають дуже дорогими, якщо ви прив’язуєте себе до чогось. Ось у чому перевага режиму гнучкого обмінного курсу в Україні.
Другий аспект, на який ми звертаємо увагу, — це те, що Україна має дуже хороший запас валютних резервів. Оскільки підтримка донорів не завжди надходить вчасно, зовнішні шоки можуть впливати на платіжний баланс. Для цього, знову ж таки, необхідні валютні резерви як буфер. Тому важливо, щоб цей буфер зберігався доти, доки не настане один із таких шоків.
Ви добре знаєте, що НБУ приділяє велику увагу тому, щоб інфляційний тиск, коли він виникає, швидко усувався. Я сказав сьогодні на пресконференції, що в період війни ми маємо лише серйозні негативні шоки з боку пропозиції. Це змушує НБУ проводити грошово-кредитну політику дуже гнучко і вчасно втручатися, щоб контролювати інфляцію. І коли негативний шок з боку пропозиції підвищує інфляцію, важливо робити так, щоб не було ефекту другого кола та розхитування інфляції. НБУ чудово справляється з цим завданням.
Чому російські удари мають більше значення для України, ніж ризики на Близькому Сході
КР: Як, на Вашу думку, війна на Близькому Сході може вплинути на економіку України, особливо з огляду на те, що Україна вже пережила важку зиму, яка також могла негативно позначитися на зростанні?
АК: Шок, що надходить з Близького Сходу, є другорядним питанням, оскільки першочерговим фактором є російські удари по українській енергетичній інфраструктурі. І коли я дивлюся на пріоритети уряду, це не схоже на те, як країни Західної Європи думають про пакети фінансової підтримки для захисту вразливих верств населення або для утримання низьких цін на заправках. Ваш уряд з усіх сил намагається підготуватися до наступного опалювального сезону, бо це дуже важливо… Те, що Росія робить з енергетичною інфраструктурою, є набагато більшим шоком, ніж те, що надходить із Близького Сходу.
Зараз багато інших урядів зосереджені на війні на Близькому Сході. Ми не бачимо, щоб це відволікало їхню увагу від України, але ми вже знаємо, що щодо постачання їй військових товарів це вже є питанням, оскільки значна частина їх піде на Близький Схід.
Тож існує багато ризиків, які можуть реалізуватися. Але під час наших обговорень з урядом України ми бачимо тверду позицію щодо збереження макроекономічної стабільності та впровадження реформ. Наразі, що стосується енергетичної кризи, існує реальна відданість і зосередженість на обговореннях із донорами щодо відновлення та зміцнення цієї інфраструктури, щоб її більше не можна було знищити. Це один із головних пріоритетів уряду на даний момент. Тож війна на Близькому Сході не є тим серйозним потрясінням, яке переживають інші країни.
Останнє послання Україні перед виходом на пенсію
КР: І на завершення нашої розмови – яке послання Ви хотіли би наостанок залишити Україні?
Перше – ми всім серцем співчуваємо українському народу, який страждає від цієї жахливої війни.
Друге – міжнародна спільнота підтримує Україну не лише в плані макроекономічної стабільності, а й у її наступних кроках щодо створення всіх умов для успішного вступу до ЄС.
І останнє: ми дуже тісно співпрацювали з дуже відданим українським урядом, який прагне досягти цих цілей. І для мене особисто це було одним із найяскравіших моментів – співпраця з моїми українськими колегами.
У нас завжди була одна мета – пошук ефективних рішень. Навіть якщо виникали розбіжності, ми завжди намагалися рухатися вперед і знаходити рішення, які, на нашу думку, відповідали найкращим інтересам України.
І я хочу скористатися цією нагодою, щоб подякувати всім моїм українським колегам в уряді, а також у НБУ, за їхню потужну підтримку в реалізації цієї програми та за їхню серйозність у забезпеченні успіху всього цього. Мені було приємно працювати з ними.