Реєстр збитків розпочав прийом заяв щодо пошкодженої інфраструктури та бізнес-втрат

Відтепер приватні та державні компанії можуть подавати заяви про пошкодження інфраструктури та втрату активів у межах міжнародного механізму компенсації.

Реєстр збитків для України (RD4U) відкрив прийом заяв у п’яти нових категоріях, розроблених спеціально для бізнесу та українських державних компаній.

Це дозволить юридичним особам — незалежно від форми власності — сформувати повну міжнародну доказову базу для майбутніх репарацій.

Реєстр переходить від фіксації особистих втрат українців, спричинених російською агресією, до оцінки шкоди виробничим потужностям.

Останнє розширення стосується іншого масштабу наслідків війни: руйнування інфраструктури, втрати промислового потенціалу, порушення логістичних ланцюгів і функціонального колапсу цілих секторів економіки.

Реєстр, що базується в Гаазі, з грудня 2025 року слугує першим кроком на шляху до створення всеосяжного міжнародного компенсаційного механізму.

Згідно з інформацією на сайті RD4U, нові категорії охоплюють широкий спектр економічних і структурних претензій:

  • Інфраструктура (B1.1, B1.2, C1.1, C1.2): можна подавати заяви щодо вартості зруйнованої або пошкодженої критичної та некритичної інфраструктури, а також витрат на поточний або майбутній ремонт і відновлення.

  • Активи бізнесу (C3.1): ця категорія охоплює пошкодження, руйнування або втрату матеріальних активів. Важливо, що вона також включає вимоги щодо відшкодування упущеної вигоди та повної втрати бізнесу внаслідок війни.

Ці категорії відкриті для всіх юридичних осіб, включно з приватними, державними та комунальними підприємствами, а також для органів державної влади та місцев громад.

Для подання заявки компанії можуть скористатися цифровим порталом «Дія» — спеціалізованою платформою електронного врядування України.

Реєстр як механізм компенсації

RD4U об’єднує 44 держави та Європейський Союз. У грудні 2025 року 35 держав і ЄС підписали Конвенцію про створення Міжнародної комісії з розгляду заяв під егідою Ради Європи. Саме ця комісія оцінюватиме претензії, зафіксовані в Реєстрі, та визначатиме точну суму компенсації.

Натепер вже зафіксовано близько 150 000 заяв. Україна та її партнери продовжують роботу над компенсаційним фондом, ґрунтуючись на принципі, що Російська Федерація несе фінансову відповідальність за завдані збитки.

Наразі Реєстр приймає заяви за трьома основними напрямками:

  • Права людини та особиста безпека: вимушене переміщення (A1.1–A1.2), загибель або зникнення членів сім’ї (A2.1–A2.2), а також грубі порушення, такі як катування, сексуальне насильство або примусова праця (A2.3–A2.9).

  • Індивідуальна власність і бізнес: пошкодження або руйнування житлової та нежитлової нерухомості (A3.1–A3.2), втрата житла (A3.3), а також втрата приватного бізнесу або доступу до майна на окупованих територіях (A3.5–A3.6).

  • Інфраструктура та корпоративні активи: включає нещодавно відкриті категорії для критичної та некритичної інфраструктури (B1.1–C1.2) та загальну втрату активів (C3.1).