8 травня у павільйоні Латвії на Венеційській бієнале 2026 відкриється виставка «Неприборкане зібрання: закулісся утопії» (Untamed Assembly: Backstage of Utopia). Однак цього року проєкт опинився в тіні одного з найсуперечливіших рішень в новітній історії Бієнале — дозволу Росії взяти участь уперше від початку повномасштабного вторгнення в Україну у 2022 році.
У відповідь куратори, художники та організатори павільйону запустили міжнародну протестну кампанію під назвою «Смерть у Венеції» (Death in Venice), закликавши відвідувачів, митців і ширшу культурну спільноту публічно виступити проти присутності Росії на найвпливовішій у світі виставці сучасного мистецтва.
«Участь держави-агресора нормалізує її дії в той час, коли українська культурна спадщина цілеспрямовано знищується, а люди гинуть», — йдеться у заяві команди павільйону Латвії.
В основі кампанії — протестний візуальний образ, створений латвійським художником Крішсом Салманісом під час воркшопу, організованого Латвійським центром сучасного мистецтва. Дизайн, який можна вільно завантажити, перетворює культовий логотип Венеційської бієнале на політичний символ: знайомий мотив венеційських мурів трансформується у стіну Кремля.
За словами організаторів, змінене зображення підкреслює те, що вони називають поступливістю Венеції щодо Росії та «зрадою ідеї європейської єдності». У переосмисленій емблемі традиційний червоний колір Бієнале стає «нагадуванням про кров, насильство та ціну, яку платять ті, чию реальність ця інституційна нейтральність вирішує ігнорувати».
Назва кампанії відсилає до роману Томаса Манна «Смерть у Венеції» — літературного осмислення занепаду, морального краху та кінця епохи. У цьому випадку алюзія спрямована безпосередньо на саму Бієнале.
«Рішення допустити участь Росії стає символічним вироком для Бієнале як інституції», — йдеться у заяві, де організаторів звинувачують у тому, що вони «ховаються за маскою лицемірства та інституційної корупції, вдаючи, ніби не бачать реальності».
Скандал ще більше загострився після повідомлень про те, що весь міжнародний склад журі 61-ї Венеційської бієнале подав у відставку на знак протесту.
Українська артменеджерка, кураторка та співзасновниця Artists Support Ukraine Катя Тейлор назвала цей крок «безпрецедентним», зазначивши, що члени журі заявили про небажання оцінювати митців, які представляють держави, чиїх лідерів Міжнародний кримінальний суд звинувачує у злочинах проти людяності.
«Схоже, діалог з агресором став важливішим за діалог із демократичними суспільствами, які страждають від цієї агресії», — заявила Тейлор, критикуючи як організаторів Бієнале, так і італійську владу за допуск Росії під риторикою інклюзивності та художньої нейтральності.
Тейлор також підтримала критику латвійського павільйону щодо концепції «великого мистецтва поза політикою».
«Це рішення стає символічним вироком для самої Бієнале», — написала вона, стверджуючи, що інституція «вдає, ніби не бачить реальності, прикриваючись лицемірством та інституційною корупцією».
Відвідувачів, які приїдуть до Венеції на тиждень відкриття, а також тих, хто братиме участь у подіях Бієнале до 22 листопада, закликають долучитися до кампанії — друкувати або поширювати протестний дизайн Салманіса на одязі, плакатах і в соцмережах із хештегами #biennalearte2026 та #deathinvenice2026.