«Доброго дня, ми — канадський оборонний стартап і хочемо якнайшвидше знайти партнера в Україні». За час моєї роботи в сфері оборонних інновацій у Канаді я щотижня отримую кілька подібних повідомлень.
Цей інтерес є взаємним: українські компанії прагнуть масштабуватися та виходити на нові ринки, тоді як канадські — шукають можливості для тестування та валідації своїх технологій у реальних бойових умовах. Серйозні реформи в оборонному та безпековому секторі Канади, що тривають уже майже рік, відкривають вікно можливостей для ще глибшої співпраці з Україною.
Історично оборонна політика Канади формувалася в межах континентальної інтеграції зі Сполученими Штатами. Це дозволяло країні бути частиною північноамериканської системи оборони завдяки участі в альянсах, таких як NORAD і НАТО, а також співпраці в межах Угоди про спільне виробництво оборонної продукції (DPSA). Протягом років до 75% оборонних витрат Канади спрямовувалися до США.
Проте чим далі, тим більше ця залежність стала сприйматися як потенційна безпекова вразливість. Після початку другого президентства Трампа адміністрація США чи всерйоз, чи жартома неодноразово заявляла, що Канада має стати 51-м штатом, а також запровадила численні економічні тарифи, що негативно впливають на економіку Канади. У відповідь Канада взяла курс на диверсифікацію безпекових партнерств і відбудову суверенних оборонних спроможностей.
За останній рік уряд суттєво збільшив інвестиції у сферу безпеки та оборони, і в березні цього року Канада офіційно досягла цільового показника витрат на оборону — 2% від ВВП. Загалом уряд планує спрямувати $81,8 млрд на відбудову та переозброєння Збройних сил до 2030 року.
В Оборонно-промисловій стратегії Канади, оприлюдненій у лютому цього року, значну увагу приділено співпраці з довіреними партнерами. Зокрема, йдеться про ЄС, Велику Британію та країни Індо-Тихоокеанського регіону — Австралію, Нову Зеландію, Японію та Південну Корею. Україна згадується лише побіжно, хоча її досвід ведення сучасної війни є унікальним і міг би стати значно вагомішим елементом цієї стратегії.
Втім, канадський бізнес уже зараз чітко усвідомлює важливість співпраці з Україною. Як зазначив Метью Ломбарді, автор популярного інформаційного ресурсу The Icebreaker, найбільш далекоглядні канадські компанії не чекають на сигнали від уряду — вони їдуть до України, спільно розробляють технології та випробовують їх у реальних бойових умовах. Деякі з них уже передають свої дрони безпосередньо українським операторам, суттєво скорочуючи цикли розробки.
Нещодавно генеральна директорка канадського виробника дронів літакового типу Sentinel R&D Кет Інтсон повернулася з робочої поїздки до Києва та Дніпра й розповіла, що її компанія вже має українського партнера. «Наразі ми працюємо над спільним проєктом, який у короткостроковій перспективі задовольнить нагальні потреби України, а в довгостроковій — відповідатиме потребам Збройних сил Канади, водночас зміцнюючи зв’язки між Канадою та Україною», — розповіла Кет.
Виробник бронетехніки Roshel розпочав співпрацю з Україною у 2022 році. За час повномасштабної війни за підтримки уряду Канади компанія поставила на фронт понад 2 200 броньованих машин. Компанія також створила мережу сервісних центрів для обслуговування бронеавтомобілів в Україні, а з квітня 2025 року частину техніки збирає на спільному з Укроборонпромом заводі.
Генеральний директор Roshel Роман Шимонов зазначив, що ця співпраця створює потужний цикл, у якому поєднуються канадське виробництво та український фронтовий досвід, посилюючи спроможності один одного. Канада вносить у цю кооперацію розвинуте виробництво, стабільність і здатність масштабуватися, а Україна — бойовий досвід, швидкі інновації та висококваліфіковану робочу силу. «Наші сильні сторони добре доповнюють одна одну», — переконаний Роман.
Ще одним прикладом є співпраця між українською компанією Himera, виробником систем зв’язку для Сил оборони, та канадською Quantropi, яка спеціалізується на технологіях шифрування даних, стійких до квантових атак. За словами гендиректора Himera Міші Рудомінського, це партнерство дозволяє його компанії інтегрувати передові пост-квантові методи шифрування у свої продукти. Quantropi вже отримала права на просування цих систем у Сполучених Штатах, Канаді та серед союзників НАТО.
У серпні 2025 року прем’єр-міністр Канади Марк Карні оголосив про спрямування $220 млн на виробництво дронів, антидронові системи та засоби РЕБ для України, зокрема, з підтримкою створення спільних оборонних підприємств. Після цього різко збільшився інтерес українських компаній до виходу на канадський ринок.
Полковник Ерік Андресен, аташе з питань оборони Посольства Канади в Україні, переконаний, що важливу роль у розвитку цієї співпраці відіграють міжурядові механізми, забезпечуючи бізнесу необхідну передбачуваність.
Але як компаніям знайти правильного партнера? Одним із варіантів є щорічна оборонна виставка CANSEC в Оттаві, яка відбудеться наприкінці травня. Окрім стандартної процедури реєстрації, українським компаніям варто звертатися до Служби торгового уповноваженого (Trade Commissioner Service, TCS) при Посольстві Канади в Києві, щоб заявити про свою зацікавленість. Ця служба вважається однією з найбільш ефективних у структурі уряду Канади.
Українські компанії, що відвідали цю виставку минулого року, зазначають, що порівняно з іншими подібними заходами вона виявилася доволі маленькою, а безпілотні технології були представлені в обмеженому обсязі. Проте цього року, з огляду на суттєве переосмислення ставлення до оборонної сфери та визнання дронів однією з пріоритетних «суверенних спроможностей» Канади, очікується побачити більше безпілотників місцевого виробництва, а також нових і цікавих форм співпраці, зокрема з українськими виробниками.
Канаду може зацікавити український досвід у сфері безпілотних технологій для складних умов (зокрема, Арктики), розвідувальних дронів, надводних і підводних систем для моніторингу своїх обширних морських просторів і найдовшої у світі берегової лінії, а також передових засобів протидії безпілотникам.
Канада залишається одним із найнадійніших партнерів України, послідовно надаючи їй військову, фінансову та гуманітарну підтримку, що ґрунтується на широкому політичному та суспільному консенсусі, а також на наявності великої та впливової української діаспори. Як наслідок, навіть за можливих політичних перестановок у найближчі роки, курс Канади щодо підтримки України навряд чи зазнає суттєвих змін.
Тому українським компаніям варто звернути увагу на партнерства з канадійцями, які, хоч і з певним запізненням, проте дедалі активніше інвестують у власне оборонне виробництво та відкриті до нових надійних форматів співпраці.
Автор: Олена Крижанівська, постдокторська дослідниця з оборонних інновацій Канадського інституту глобальних справ (Canadian Global Affairs Institute), авторка щотижневого дайджесту про оборонні технології України Ukraine’s Arms Monitor.
Погляди автора статті не обов’язково відповідають позиції Kyiv Post.