Дональд Трамп оголосив про скорочення військової присутності США в Німеччині. Міністр оборони Піт Хегсет уточнив, що йдеться про виведення 5 000 військових, однак згодом президент заявив, що ця цифра може бути значно більшою.
Ці заяви пролунали після того, як канцлер Німеччини Фрідріх Мерц розкритикував стратегію Вашингтона у війні з Іраном.
Неминучі побічні ефекти правильного курсу
Der Standard вбачає певну тенденцію (Австрія):
«Після Еммануеля Макрона та Джорджі Мелоні Фрідріх Мерц став черговим європейським лідером, який утратив прихильність Дональда Трампа. Оголошуючи про виведення понад 5 000 американських військових, президент США намагається покарати німецького канцлера за критику його дій у війні з Іраном. Хаотичні дії Трампа на Близькому Сході підривають європейську мантру: підтримувати добрі стосунки з президентом США, лестити йому, аби він не вигадував чергових непродуманих рішень. Європа дедалі більше ігнорує імпульсивність господаря Білого дому. Це добре, але має свої побічні ефекти.»
Зберігайте спокій і швидко переозброюйтесь
The Independent закликає європейців продовжувати реалізацію своїх оборонних планів (Велика Британія):
«Виведення американських військ з Європи, якщо саме це має на увазі президент Трамп, означало б не що інше, як кінець фундаменту повоєнного порядку, що існує з 1945 року. Представники Німеччини та НАТО заявляють, що прагнуть отримати “роз’яснення” від Вашингтона… Тим часом найкращим кроком для європейців, імовірно, є зберігати спокій і продовжувати реалізовувати свої плани щодо створення оборонної системи, менш залежної від Сполучених Штатів — і робити це якомога швидше та узгодженіше.»
Час Європі взяти ініціативу у свої руки
У колонці для La Repubblica колишній єврокомісар Паоло Джентілоні закликає ЄС «взяти бика за роги» і діяти рішуче:
«Немає сенсу пом’якшувати ситуацію. Оголошене виведення американських військ із Німеччини, а можливо і з Італії та Іспанії, може бути символічним кроком, але оборона багато в чому ґрунтується на символах. І якщо Трамп висміює НАТО як “паперового тигра”, ніби це якась обтяжлива багатостороння організація, а не потужний військовий альянс, у якому домінують самі США, європейці будуть змушені відповісти. … Звісно, не шляхом руйнування альянсу, а взявши на себе відповідальність за власну оборону. … Часи, коли всім керували американці, не повернуться: ностальгія — не стратегія.»
Практично запрошення для Кремля
Süddeutsche Zeitung висловлює занепокоєння (Німеччина):
«Скорочення американського контингенту в Німеччині на п’ять тисяч військових — це ще можна було б пережити. … Але, схоже, рішення Трампа зачепить і артилерійський підрозділ США, який має на озброєнні далекобійні та крилаті ракети. За домовленістю канцлера Олафа Шольца і президента США Джо Байдена у 2024 році, цей підрозділ мав прибути до Німеччини вже цієї осені. Його прямо розглядали як сигнал Кремлю про трансатлантичну єдність — відчутний фактор стримування. … Те, що Трамп тепер скасовує це передислокування після чергової телефонної розмови з Путіним, за песимістичного підходу можна було б розцінити майже як запрошення для Кремля.»
Сподіваймося, Путін не зробить дурниць
Оглядач П’єр Аскі коментує у France Inter (Франція):
«Виведення частини з 35 000 американських військових, які досі дислокуються в Німеччині, не змінить реальність європейської безпеки. … Німеччина оголосила про історичний оборонний бюджет і, як і інші європейські країни, готується до життя без США. … Справжня загроза походить від Владіміра Путіна, який може сприйняти охолодження трансатлантичних відносин як запрошення перевірити рішучість Європи.»
Конгрес США цього не допустить
Público вважає повне виведення військ малоймовірним (Португалія):
«Погрози Трампа поступово звучать дедалі менш переконливо. Коли президент оголошує про виведення 37 000 американських військових, розміщених у Німеччині, загроза виглядає реальною, але її реалізація займе роки. Саме з американської бази в Рамштайні — найбільшої на континенті — збройні сили США координують частину своїх операцій у Перській затоці. Також саме з європейських військових баз США можуть проєктувати свою силу на Близький Схід і в Африку. Такий крок став би серйозною помилкою, яку сам Конгрес навряд чи схвалить.»
Дилетантизм і зарозумілість
De Volkskrant вважає погрози Трампа ще одним свідченням того, що США дедалі більше самоізолюються (Нідерланди):
«У боротьбі за вплив іранці спираються на десятиліття знань і дипломатичного досвіду, тоді як у Вашингтоні панують дилетантизм і зарозумілість. Трамп і його оточення досі не визнають, що це робить США повністю ненадійними та непередбачуваними на світовій арені. Але з глобальної перспективи ізоляція США вже триває. Європа тепер усвідомила, що залежність від США потрібно зменшувати і вибудовувати нові союзи.»