Впровадження терміна «доброзвичайність» у проєкті нового Цивільного кодексу - це адаптація класичного європейського правового принципу boni mores, розповів Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук.
Чому Україна впроваджує «доброзвичайність» у Цивільний кодекс
За його словами, нововведення спрямоване на заміну застарілих конструкцій. Якщо ж подивитись порівняльну таблицю, то можна побачити закономірність:
«Там, де в чинному законодавстві є поняття «моральні засади суспільства» - як продовження пострадянського терміну, який іменувався «моральні принципи суспільства, що будує комунізм», - ми запропонували питомо український термін, який іменується доброзвичайність».
Розробкою термінології займається спеціальна філологічна група, що працює над пошуком українських відповідників для складних юридичних понять.
Ідею вжити саме слово «доброзвичайність» висунув відомий правник Сергій Головатий, а робоча група підтримала цю пропозицію.
Стефанчук наголосив, що цей термін є прямим відповідником поняття boni mores, яке є фундаментальним для цивільного права країн Європейського Союзу, зокрема Франції, Німеччини та Нідерландів. Хоча в різних країнах назви можуть відрізнятися,
«Але все це - ті частини доброзвичайності, які і ми пропонуємо в українському законодавстві», - додав він.
Голова парламенту застеріг від необґрунтованої критики цього словотвору, утвореного від слів «добро» та «звичай», оскільки це ставить під удар і інші важливі юридичні норми.
«Крім цього, дуже небезпечно, як мені видається, атакувати цей новий словотвір, який ми зробили з українських слів «добро» і «звичай». Тому що в українській термінології дуже багато законодавчих складових, які формуються з частинкою «добро-». І одним із таких, наприклад, є «доброчесність» - це термінопоняття, на якому базується вся антикорупційна стратегія і законодавство України.
Тому, атакуючи «доброзвичайність» в частині того, що нібито це якийсь незрозумілий термін, який буде тягнути за собою оціночне поняття і так далі, шановні колеги, ви цим самим атакуєте основи антикорупційного законодавства, яке існує в Україні», - наголосив Стефанчук.
Він додав, що це також стосується понять добросовісності та добропорядності, які вже є невід’ємною частиною правового поля України.
На завершення спікер запевнив, що Верховна Рада готова до фахового обговорення, та закликав експертне середовище надавати конструктивні пропозиції під час підготовки законопроєкту до другого читання.
Рада схвалила проєкт нового Цивільного кодексу у першому читанні
Верховна Рада ухвалила в першому читанні нову редакцію Цивільного кодексу (законопроєкт №15150). Реформа спрямована на відмову від радянських підходів та перехід до європейських стандартів захисту приватної свободи.
Основні зміни:
-
Кодифікація: дев’ять книг нового Кодексу об’єднають норми цивільного, сімейного та міжнародного приватного права, усуваючи суперечності в законодавстві.
-
Цифровізація: для ідентифікації в онлайн-сервісах дозволять офіційно використовувати псевдоніми та спеціальні цифрові або літерні коди.
-
Фінансова свобода дітей: малолітні громадяни з 6 років отримають право самостійно здійснювати дрібні побутові покупки за допомогою власних банківських карток.
Оновлення має зробити юридичні правила прозорішими для громадян, бізнесу та іноземних інвесторів.