Всередині боротьби за ремонт пошкодженого Чорнобильського Укриття

Російський удар дроном по Новому безпечному конфайнменту Чорнобиля зруйнував його герметичність і вентиляційну систему, спричинивши двотижневу пожежу всередині сендвічів та посиливши побоювання щодо корозії. Представники ЄБРР попередили Kyiv Post, що затримки з ремонтом можуть поставити під загрозу всю конструкцію вартістю €2 мільярди.

Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) витратив 20 років на проєктування Нового безпечного конфайнменту в Чорнобилі, забезпечив фінансування від 45 країн, наглядав за його будівництвом і зрештою передав споруду Україні.

35-поверхову аркоподібну конструкцію збудували у двох секціях перед тим, як перемістити її над четвертим реактором Чорнобильської атомної електростанції (ЧАЕС). Конфайнмент вартістю €2,1 мільярда ($2,5 мільярда), розрахований на 100 років експлуатації, мав стримувати радіацію, поки інженери демонтуватимуть залишки реактора та первинного саркофага, поспіхом зведеного після катастрофи на Чорнобильській АЕС.

«Ми думали, що [наша місія] виконана. Була церемонія, на якій ми передали ключі українській владі після завершення будівництва Нового безпечного конфайнменту», — розповіла президентка ЄБРР Оділь Рено-Бассо Kyiv Post під час свого візиту до Києва з нагоди 40-х роковин ядерної катастрофи.

Але у лютому 2025 року російський дрон пошкодив конфайнмент, пробивши отвір у даху, а пожежа випалила ділянку огороджувальної конструкції площею приблизно з 18 припаркованих автомобілів.

«Там є діра, а також була велика пожежа після удару дрона, і це справді суттєво порушило функціональність Нового безпечного конфайнменту», — додала Рено-Бассо.

Російський удар дроном зробив більше, ніж просто пробив отвір. Він серйозно пошкодив багатошарову систему, яка захищає ядерний об’єкт, запустивши гонку з часом, щоб не допустити поширення корозії по сталевому каркасу масивного укриття над реактором №4.

ЄБРР оцінює ремонт конфайнменту до того, як волога, наслідки пожежі та зовнішній вплив ще більше послаблять конструкцію, розраховану на століття. Хоча витоку радіації не зафіксовано, вартість ремонту може перевищити €500 мільйонів ($585 мільйонів), згідно з попередніми оцінками ЄБРР.

Донори лише починають обговорювати, як фінансувати ці роботи, тоді як ЄБРР наголошує: краще діяти зараз, щоб запобігти більшій і дорожчій катастрофі.

Kyiv Post поспілкувався з президенткою ЄБРР Рено-Бассо та директором департаменту ядерної безпеки ЄБРР Бальтазаром Ліндауером, які детально описали серйозність ушкоджень, завданих ударом російського дрона по НБК, та ризики для самої конструкції.

Наскільки масштабними є пошкодження НБК?

За словами Ліндауера, тимчасово залатати отвір у конфайнменті було відносно легко – головною проблемою стала пожежа після, яка поширилася в шарах сендвічів, що покривають каркас. 

«[Удар дрона в лютому] створив пробоїну площею 15 квадратних метрів [161 квадратний фут], після чого виникла пожежа через вибух залишків пального в дроні», — сказав Ліндауер Kyiv Post на полях візиту делегації ЄБРР до Києва.

«Якби це була єдина проблема, її було б відносно легко усунути», — додав він.

За словами Ліндауера, дрон спричинив пробоїну площею 15 квадратних метрів у внутрішній та зовнішній обшивці й пошкодив близько 200 квадратних метрів (2 153 квадратних футів) панелей.

 

 

 

«Найбільша проблема полягала в тому, що пожежа поширилася через шари, що покривають каркас Нового безпечного конфайнменту на дуже великій площі. Пожежникам знадобилося два тижні, щоб загасити пожежу, яка тліла у різних шарах зовнішніх огороджувальних конструкцій. Система геть втратила свої функціональні властивості», — пояснив Ліндауер.

Шари зовнішніх огороджувальних конструкцій Нового безпечного конфайнменту на Чорнобильській АЕС. (Фото надане пресслужбою ЄБРР)

Сконструйована як багатошаровий сендвіч, конструкція НБК складається з внутрішніх і зовнішніх металевих панелей, які створюють герметичний проміжок. Цей простір між шарами вентилюється для підтримки невеликого надлишкового тиску, що гарантує утримання радіоактивних забруднювачів усередині. Окрім ізоляції, ця зона під тиском містить важливі датчики, які вимірюють вологість, температуру та інші показники, захищаючи арку від корозії.

Саме сюди й влучив дрон, пошкодивши систему ззовні.

Удар не знищив вентиляційну систему — вона просто перестала працювати. Вологе повітря ззовні тепер потрапляє всередину та викликає корозію металу, а конструкція втрачає цілісність та перестає виконувати свою функцію. Інженери та будівельники не можуть покрити металевий каркас засобами захисту від корозії через надто високий рівень радіації та висоту об’єкта.

«У схожих конструкціях, як-от Ейфелева вежа, кожні приблизно 10 років працівників відправляють оновлювати антикорозійне покриття, щоб нічого не сталося. Тут це неможливо через екстремальний рівень радіації», — продовжив Ліндауер.

Нинішня конструкція покрита антикорозійними матеріалами, термін дії яких закінчується через кілька років, додав Ліндауер, тому ремонт потрібно починати вже зараз.

«Ми сказали, що дедлайн до 2030 року. Експерти, які будували Новий безпечний конфайнмент, оцінюють, що це потрібно зробити до 2030 року, щоб уникнути корозії конструкції, яка матиме довгострокові наслідки. Це фактично знищить усі переваги цієї інфраструктури та вимагатиме нової реконструкції», — сказала президентка ЄБРР Рено-Бассо Kyiv Post.

Після попередньої оцінки пошкоджень команда ЄБРР вирішила, що замість ремонту старого сендвіча в місці отвору краще додати ще один шар зверху на «великій площі».

Працівникам знадобиться спеціальний захист для роботи в умовах радіації під час такої зовсім не звичайної роботи. 

«Не можна відправляти працівників туди на тривалий час», — сказав Ліндауер Kyiv Post.

Але дрон пошкодив не лише метал, а й мембрану, що з’єднує дві частини конфайнменту. «Дві частини були з’єднані перед переміщенням. Це з’єднання також згоріло», — сказав Ліндауер. Мембрана складається з «дуже специфічного матеріалу», який «важко знайти», додав він.

«Все це потрібно ремонтувати як зовні, так і зсередини», — сказав він.

І нарешті, пожежа спалила мембрани, що з’єднують арку з фундаментом.

Крани та підйомники, прикріплені до арки для робіт усередині зали реактора, наразі не працюють, і поки невідомо, чи були вони пошкоджені ударом дрона.

Оскільки повний масштаб пошкоджень ще оцінюється, сума в пів мільярда євро може зрости після завершення фінального кошторису.

«Ми не можемо виключати, що сума зросте, але сподіваємося, що це правильний порядок цифр», – сказала Рено-Бассо Kyiv Post. «Нам потрібно провести подальший технічний, більш детальний аналіз, і ми будемо робити це впродовж найближчих років».

Але є і хороші новини. 

«Найбільше ми боялися, що через удар дрона конструкція деформується. Схоже, цього не сталося», – пояснив Ліндауер; ще одна хороша новина полягає в тому, що наразі радіація не виходить за межі конфайнменту.

Тепер ЄБРР знову має збирати кошти для НБК.

Як ЄБРР збирає кошти на ремонт НБК?

ЄБРР виділив €30 мільйонів ($35,2 мільйона) на Міжнародний рахунок співробітництва для Чорнобиля (ICCA) — кошти з цього рахунку будуть використані для початку підготовчих інженерних робіт та ранніх закупівель для підтримки відновлення функціональності НБК, повідомила Рено-Бассо Kyiv Post.

Чотирнадцять донорів — зокрема Велика Британія, ЄС, Канада, Франція та Норвегія — вже внесли €75 мільйонів ($88 мільйонів) до ICCA, згідно з даними, наданими ЄБРР Kyiv Post.

Але загальна вартість ремонту, за оцінками, перевищить €500 мільйонів ($585 мільйонів).

Kyiv Post поспілкувався з президенткою ЄБРР 27 квітня — на той момент, за її словами, жодних великих фінансових зобов’язань ще не було підписано.

Іноземні дипломати та президентка Молдови Мая Санду, а також Рено-Бассо, також взяли участь у церемонії вшанування річниці ядерної катастрофи.

Президентка ЄБРР сказала, що повернення до Чорнобиля через 40 років після катастрофи було «емоційним».

«І це також був хороший момент, щоб пояснити, в якому стані зараз перебуває новий безпечний конфайнмент та чому необхідно інвестувати в його ремонт після цієї атаки дрона», — додала вона.

Рено-Бассо сказала, що хотіла підвищити обізнаність щодо того, чому ремонт потрібно фінансувати, а особливо — переконати країни G7, які були основними донорами початкового проєкту будівництва НБК.

«Ми вже провели певні обговорення з міністерствами фінансів G7 та міністрами закордонних справ G7… тепер нам потрібно доопрацювати їх і забезпечити більш конкретні зобов’язання», — сказала вона.

Головний аргумент? Краще невеликий рахунок за ремонт зараз, ніж новий, значно дорожчий рахунок за будівництво пізніше.

«Було важливо пояснити терміни та той факт, що інколи потрібно інвестувати в запобігання іншій катастрофі — інакше знадобляться ще більші інвестиції», — сказала Рено-Бассо.

Тим часом Міжнародне агентство з атомної енергії (МАГАТЕ) бере участь в оцінці ситуації, але не має мандата на збір коштів, сказала Рено-Бассо.

За радянських часів реактор у Чорнобилі був запроєктований із дефектами, а операторів не поінформували про його нестабільність та порушення безпеки, згідно зі звітом International Nuclear Safety Advisory Group (INSAG). Результатом стала одна з найвідоміших ядерних катастроф в історії людства та України.

Майже через 40 років російський дрон — запущений у межах вторгнення 2022 року — пробив отвір у конструкціях, побудованих для захисту світу від наслідків саме цієї катастрофи. ЄБРР очолював будівництво цього безпрецедентного щита; тепер банк має очолити й ремонт після атаки, яку колись вважали неможливою у світі після Другої світової війни.

«Я вважаю абсолютно неприйнятним, коли дрон опиняється на ядерному [об’єкті]… Це надзвичайно безвідповідально, якщо думати про довгострокові наслідки для регіону. Це шокує», — сказала Рено-Бассо.