Війна докорінно змінила український освітній ландшафт. За останні чотири роки система пережила трансформації, де навчальні втрати стали не просто статистикою, а загрозою для майбутнього людського капіталу країни. У цих умовах Україна обрала шлях реформ, що ґрунтуються на Evidence-based approach.
Evidence-based approach - що це
Evidence-based approach (підхід, що ґрунтується на доказах) — це метод ухвалення рішень, за якого практичні кроки базуються не на інтуїції чи традиціях, а на ретельному аналізі об’єктивних, перевірених і актуальних даних. Результати аналітики лягають в основу стратегічних і тактичних рішень.
Його суть в інтеграції найкращих доступних наукових доказів із професійним досвідом фахівців. Це надважливо для ухвалення рішень на всіх рівнях, позаяк дозволяє уникати упередженості та забезпечує високу ефективність у будь-якій сфері.
Саме такий підхід МОН обрало для змін у своїй сфері під час війни, адже у сучасних умовах Україна просто не має права на помилку.
Він став фундаментом Багаторічної програми стійкості (MYRP), що фінансується фондом Education Cannot Wait (ECW). Програма об’єднала зусилля МОН, міжнародних донорів і громадського сектору, аби перетворити виклики війни на можливість для фундаментального стрибка вперед.
«MYRP об’єднує державу, міжнародних партнерів і громадський сектор навколо спільної логіки — рішення мають працювати для дітей тут і зараз, але водночас закладати основу довгострокових змін. Evidence-based approach дозволяє нам синхронізувати ці рівні: гуманітарну відповідь, відновлення та трансформацію системи освіти», — говорить керівниця програми MYRP Марина Дамаскіна.
Київська школа економіки стала провідником методології на базі Evidence-based approach
Київська школа економіки (KSE) у межах MYRP виконує роль головного аналітичного «двигуна». Керівник Центру дослідження освіти в надзвичайних ситуаціях KSE Institute Костянтин Шокало наголошує на важливості переходу від інтуїтивного управління до доказового.
«Ми допомагаємо МОН вибудовувати рішення так, щоб вони були про людей і для людей. Київська школа економіки загалом дуже сильно впливає не тільки на evidence-based approach, а якраз на ось цю доказову політику. Ми намагаємося супроводжувати рішення міністерства аналітикою.
Наприклад, щодо тієї ж профільної середньої освіти, ми робимо аналіз результатів “передпілоту”, щоб до 2027 року, коли власне стартує реформа, модель була максимально вивіреною», — пояснює він.
Окремим викликом для партнерів MYRP, за його словами, стала робота з даними в умовах хаосу війни. «У нас з даними завжди була біда. Вони або неповні, або збираються різними органами і часто не збігаються. Але зараз триває велика робота з цифровізації Держстату, і ми як аналітики бачимо прогрес. Це дозволяє нам, наприклад, досліджувати стан дистанційної освіти на прифронтових територіях не наосліп, а базуючись на реальних цифрах залученості учнів», — додає Костянтин.
Projector у межах MYRP синтезує міжнародний досвід і українські реалії
Команда ГО «Фундація Проджектор» фокусується на імплементації найкращих світових практик, адаптуючи їх до специфічних потреб України. Керівниця колективу проєкту з реформування професійної освіти Олександра Чубрей зазначає, що робота почалася з глибокого вивчення досвіду країн, які вже пройшли шлях успішних трансформацій.
«Ми досліджували досвід реформ в освіті у Болгарії, Австрії, Швеції, Естонії та Данії. На основі цього синтезу — українських реалій та міжнародних стандартів — створили понад 10 тисяч сторінок унікального освітнього контенту. Наші модельні програми стали першими, які адаптуються під нові вимоги МОН саме завдяки структурі, вивіреній на основі об’єктивних даних», — наголошує Олександра Чубрей.
Зараз в Україні особлива увага приділяється професійній освіті, яка має стати драйвером відбудови.
«Коли педагог отримує не просто вказівку, а готовий комплексний «підручник» із кейсами, симуляторами та іграми, розроблений на основі доказів, це докорінно змінює якість навчання. Наш пілотний проєкт за транспортним напрямком для закладів професійної освіти — це приклад того, як навчальні програми, після того, як були проведені дослідження на базі evidence-based approach, починають відповідати реальним потребам ринку праці», — додала пані Олександра.
«Освіторія»: сталість НУШ та підтримка вчителя
Громадська спілка «Освіторія» забезпечує практичне впровадження реформ, виступаючи містком між державними стратегіями та щоденною роботою вчителя. У межах MYRP організація концентрується на тому, щоб реформа «Нова українська школа» (НУШ) не зупинялася попри обстріли та блекаути.
«В умовах війни освіта України перебуває у двох станах: освіти надзвичайних ситуацій і паралельно — активного розвитку. Для нас важливо підтримувати проєкти в обох цих напрямках. Наша роль полягає у навчанні педагогів, наданні їм інструментів та роз’ясненні етапів реформи НУШ. Ми також активно працюємо над розширенням міжнародних партнерств. Наприклад, у межах нашої Школи освітніх управлінців ми організували модуль для українських директорів у Кембриджському університеті», — зазначає директорка ГС «Освіторія» Анна Сидорук.
Наразі, з досвіду «Освіторії», можна однозначно сказати про те, що впровадження доказового підходу в освіті проявляється неоднорідно. «З одного боку, є переконливі приклади шкіл і педагогів, які інтегрують нові підходи в щоденне викладання. З іншого боку, ми спостерігаємо гібридні практики, де інноваційні методики співіснують із традиційними, часто більш формалізованими підходами до оцінювання та організації навчального процесу», - продовжує вона.
Втім, на цьому етапі реформування всієї освітньої системи України, зокрема, у межах MYRP, найважливішим є те, що процес широкого застосування Evidence-based approach розпочався. Тому важливим елементом доказовості є зворотний зв’язок від самих освітян. «Міжнародні партнери інвестують насамперед у людський капітал. Такі організації, як Education Cannot Wait, допомагають фінансувати програми з опанування сучасних методик викладання та психосоціальну підтримку, що є критичним зараз», – наголошує Анна Сидорук.
Український досвід – унікальний, і він потрібен світу
Україна сьогодні перебуває у ситуації, де вона не лише запозичує досвід, а й створює власний, який не має аналогів у сучасній історії.
«Для програми MYRP evidence-based approach — це не просто методологія роботи, а основа ухвалення рішень у кризових умовах. Війна змусила нас діяти швидко, але швидкість не може замінювати якість прийнятих рішень. Саме тому всі інтервенції програми — від підтримки НУШ до розвитку профільної середньої освіти — спираються на дослідження, аналіз даних і постійний моніторинг результатів. Це дозволяє не лише реагувати на виклики, а й системно змінювати освітню політику України», — зазначає Марина Дамаскіна.
Костянтин Шокало переконаний, що українська методологія невдовзі стане світовим стандартом для «освіти в надзвичайних ситуаціях».
«Закордонні колеги вже звертаються до нас по методологію. Вони хочуть отримати доступ до нашого досвіду організації освіти в умовах постійної загрози. Поки що це відбувається на рівні досліджень, але я думаю, що це питання часу, коли до нас прийдуть за конкретними рішеннями. Фактично, ми створюємо відповіді на виклики, до яких світ ще не мав готових рецептів», — резюмує керівник Центру дослідження освіти KSE Institute.
Evidence-based approach у межах програми MYRP — це не просто вимога донорів, а стратегічна необхідність. Завдяки цифрам і глибокій аналітиці Україна будує освітню систему, яка не просто виживає, а готує конкурентоспроможне покоління для майбутньої відбудови.