Попри війну, американські та інші зарубіжні інвестори зосереджені, як і раніше, на перспективах відбудови України, і наразі головне питання в тому, як мобілізувати достатньо капіталу для фінансування відбудови, вартість якої оцінюється в 600 млрд доларів. Про це сказав генеральний директор «ПриватБанку» Мікаель Бйоркнерт в інтерв’ю Kyiv Post на полях весняних зустрічей Міжнародного валютного фонду (МВФ) та Світового банку, які відбулися у квітні у Вашингтоні.
Бйоркнерт зазначив, що інвестори розглядають відновлення не лише як післявоєнний процес, а й як необхідність воєнного часу, особливо для державних компаній, таких як «Нафтогаз», та операторів теплової інфраструктури. Це стирає межу між відновленням у воєнний час та післявоєнним відновленням.
За статистичними даними Національного банку України (НБУ), у 2025 році «ПриватБанк» мав активи на суму 941 млрд грн (22,3 млрд дол.), що зробило його найбільшим кредитором України, а його дохід сягнув 88 млрд грн (2,1 млрд дол.).
«Якщо говорити про дві різні фази – фазу війни та фазу відновлення, – сказав Бйоркнерт в інтерв’ю Kyiv Post, – то з точки зору фази війни їх більше цікавить саме це — як там жити, як там вести бізнес… чи є втома тощо. Але вони набагато більше зосереджені на наступному кроці — відновленні. І це значною мірою стосується того, як ми забезпечимо достатній капітал для цього».
Згідно з оновленою Швидкою оцінкою збитків та потреб (RDNA5), у 2026–2035 роках на відновлення та реконструкцію Україні знадобиться приблизно 588 млрд доларів.
«Питання в тому, як це фінансувати», — сказав Бйоркнерт.
Як інвестори можуть фінансувати відновлення України?
Як пояснив Бйоркнерт, капітал для відновлення повинен надходити різними каналами — через прямі іноземні інвестиції, гранти та державні субсидії, через вітчизняних інвесторів, ринки капіталу та банки. Бйоркнерт вважає, що вітчизняні банки мають структурну перевагу: вони добре знають місцевих позичальників.
«Вітчизняні банки, тобто «ПриватБанк», набагато активніші, тому що ми наважуємося надавати кредити, оскільки знаємо своїх клієнтів», — сказав він, порівнявши це з іноземними банками, які стикаються з обмеженнями з боку своїх головних офісів, навіть коли номінально працюють в Україні.
Наразі механізми фінансування побудовані навколо відносно невеликих кредитів, переважно для малого бізнесу — сегмента, який «ПриватБанк» має намір обслуговувати й надалі. Але Бйоркнерт зазначив, що банк домагається підвищення лімітів індивідуальних кредитів, що дозволить механізму розподілу ризиків охоплювати й більших корпоративних позичальників.
30 квітня «ПриватБанк» і Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) підписали мандатну угоду про запуск нового механізму розподілу ризиків на суму 825 млн євро (894 млн доларів) для розширення фінансування приватного сектору України. Цей тип механізму означає, що ЄБРР не надає «ПриватБанку» готівку авансом, а натомість гарантує частину збитків у разі дефолту позичальників.
За даними банку, це одна з найбільших програм розподілу ризиків, організованих для банківського сектору України з початку повномасштабного вторгнення Росії. Програма підтримуватиме кредитування для забезпечення ліквідності бізнесу та інвестиційних проєктів, при цьому ЄБРР покриватиме частину кредитного ризику за новими субкредитами, виданими «ПриватБанком» українським компаніям.
Щоб підняти ліміт на механізми розподілу ризиків, Бйоркнерт провів зустрічі з керівництвом ЄБРР, Європейського інвестиційного банку (ЄІБ) та Міжнародної фінансової корпорації (МФК) — трьох інституцій, які наразі надають механізми розподілу ризиків, що дозволяють «ПриватБанку» розширювати кредитування.
Усі три організації висловили готовність піти далі. І МФК не продемонструвала жодних змін у своєму ставленні до ризику, незважаючи на охолодження відносин президента США Дональда Трампа з Україною.
«[Переговори проходять позитивно] з усіма трьома», — сказав Бйоркнерт Kyiv Post, додавши, що ці установи активно прагнуть збільшити свої ліміти розподілу ризиків з банком.
«ПриватБанк» прагне забезпечити покриття військових ризиків
Окрім кредитних лімітів, «ПриватБанк» також обґрунтовує необхідність покриття військових ризиків.
Бйоркнерт зазначив, що значна частина компаній досі утримується від інвестицій через побоювання щодо наслідків війни, і він закликає міжнародні інституції допомогти у створенні функціонуючого ринку військового страхування.
Хоча підприємства в Україні, можливо, не мали іншого вибору, як не поновлювати інвестиції, оскільки війна перейшла у затяжну фазу, Бйоркнерт пояснив, що для тих, хто відкладає інвестиції та оновлення обладнання до закінчення війни, вже настає момент, коли подальше зволікання загрожує їхньому виживанню.
«За деякий час вам все одно доведеться почати оновлення, інакше ваш бізнес занепаде», — сказав Бйоркнерт. Він додав, що багато українців сподіваються, що війна вступає у фінальну фазу, хоча й визнав, що рішучість продовжувати боротьбу залишається непохитною незалежно від того, як довго вона триватиме.
Повне відео інтерв’ю доступне на YouTube-каналі Kyiv Post.