Україна та Швейцарія розпочинають довгострокову стратегічну співпрацю у сферах штучного інтелекту, інновацій та цифрової економіки, що розрахована на період 10–12 років.
За інформацією Міністерства цифрової трансформації України, про яку повідомляє Укрінформ, це партнерство відкриває нові можливості для обох країн.
Які технологічні рішення стануть пріоритетними для обох країн?
Пріоритетними напрямами визначено зміцнення цифрового суверенітету, що включає розробку вітчизняних продуктів у галузі кіберзахисту, хмарних сервісів та ШІ-технологій.
Спільні проєкти за участю швейцарських наукових інституцій та приватного сектору планується масштабувати не лише в межах України, а й виводити на загальноєвропейський ринок.
Як забезпечать безпеку даних у спільних ШІ-проєктах?
Важливим аспектом співпраці стане безпека персональних даних. За аналогією до «Дії», яка не накопичує інформацію в одному місці, а лише взаємодіє з реєстрами, майбутні рішення на базі ШІ працюватимуть через зашифровані канали доступу без централізованого зберігання.
Паралельно з цим екосистема «Дія» розширюватиме функціонал для підприємців та громадян.
У Мінцифри підкреслили, що наповнення бюджету відбуватиметься через цифровізацію процесів, а не шляхом комерційного використання державних баз даних.
Наразі відомство передало частину оборонних розробок іншим структурам, зосередивши власні зусилля на трансформації телекомунікацій, інноваційному секторі та розвитку цифрової економіки.
Для фіксації партнерства восени 2026 року у Швейцарії відбудеться великий технологічний форум. Захід стане платформою для політичного діалогу та практичного обміну досвідом у питаннях кібербезпеки та побудови сучасних цифрових екосистем.
ШІ в уряді: Україна тестує систему аналізу впливу державних рішень
20 квітня в.о. міністра цифрової трансформації Олександр Борняков повідомив, що Кабінет Міністрів у пілотному режимі впроваджує систему штучного інтелекту для аналізу нормативних актів.
Інструмент автоматично створює звіти, прогнозуючи вплив урядових рішень на бізнес та громадян, а також класифікує ймовірні наслідки як позитивні, нейтральні або негативні.