Минулого місяця, 26 квітня, українці в усьому світі вшанували 40-у річницю Чорнобильської катастрофи — найсерйознішої аварії, що коли-небудь трапилася в атомній енергетиці.
Щодо Чорнобильської ядерної катастрофи було виявлено три надзвичайно тривожні факти:
1) Її можна було уникнути. Міжнародне агентство з атомної енергії (МАГАТЕ) опублікувало на своєму вебсайті таку відверту оцінку: «Заходи безпеки були проігноровані».
2) Кремль розглядав ядерний вибух у Чорнобилі як державну таємницю, тим самим поглиблюючи серйозні людські проблеми, що виникли внаслідок цієї катастрофи. Під заголовком «Міжнародний день пам’яті про Чорнобильську катастрофу» ООН опублікувала на своєму веб-сайті таку викривальну інформацію: «Жодних повідомлень не було оприлюднено аж до третього дня після вибуху в Чорнобилі. Тоді влада Швеції [...] оголосила світові, що десь у Радянському Союзі сталася ядерна аварія. До оголошення Швеції радянська влада [...] вирішила не повідомляти про аварію та її масштаби в повному обсязі. Влада не спромоглася негайно вжити заходів і надати відповіді на такі запитання: чи безпечно виходити з дому? Чи безпечно пити воду? Чи безпечно споживати місцеві продукти? Вчасне інформування про заходи захисту, найімовірніше, також дало б змогу населенню уникнути опромінення деякими радіонуклідами, такими як йод-131, які, як відомо, спричиняють рак щитовидної залози. Вчасна евакуація допомогла б людям уникнути перебування в цій місцевості в період, коли йод-131 є найнебезпечнішим, — за 8–16 днів після витоку».
3) Радянська влада вчинила жахливий злочин проти українського населення, коли вирішила провести першотравневий парад у Києві під радіоактивним небом лише за п’ять днів після ядерного вибуху і лише за 90 кілометрів від Чорнобиля, тим самим наражаючи на небезпеку життя понад 120 000 невинних людей, у тому числі підлітків і дітей, зокрема школярів, яких зобов’язали взяти участь у параді з нагоди Міжнародного дня солідарності трудящих. У своєму звіті за 2008 рік під назвою «Наслідки для здоров’я внаслідок радіації від аварії на Чорнобильській АЕС» Науковий комітет ООН з наслідків атомної радіації зазначив, що: «до 2005 року було зареєстровано понад 6 000 випадків раку щитовидної залози у дітей та підлітків, які зазнали опромінення після аварії, і протягом наступних десятиліть можна очікувати ще більше випадків. [...] Багато з цих випадків раку, найімовірніше, спричинило опромінення невдовзі після аварії».
За місяць до вибуху на Чорнобильській АЕС радянський лідер Михаїл Горбачов у своєму виступі на ХХVII з’їзді Комуністичної партії оголосив про новий спосіб мислення під гаслами «гласності» та «перебудови». Очевидно, що ці два гасла не були застосовані до Чорнобильської катастрофи.
Доречно додати до цієї шокуючої інформації, що в лютому 2025 року, під час тотальної війни Росії проти України, за 39 років після Чорнобильської катастрофи, російський дрон серйозно пошкодив металеву конструкцію, встановлену в 2016 році над «Саркофагом». Вартість відновлення цієї конструкції оцінюється приблизно в 500 млн євро (585 млн доларів).
Не менш тривожним, а може й ще більш тривожним через потенційні далекосяжні руйнівні наслідки, є те, що за 36 років після того, як Росія стала свідком жахіть Чорнобиля, вона атакувала найбільшу в Європі Запорізьку атомну електростанцію.
4 березня 2022 року на екстреному засіданні Ради Безпеки ООН щодо Запорізької АЕС в Україні посол США Лінда Томас-Ґрінфілд зробила такі моторошні зауваження: «З Божою поміччю вчора ввечері світ ледь уникнув ядерної катастрофи. Ми всі затамували подих, спостерігаючи, як жахлива ситуація розгортається в реальному часі. Я вітаю здатність українських операторів утримувати всі шість реакторів у безпечному стані під час атаки та інформувати, наскільки це було можливо, свій орган ядерного регулювання. […] Вчорашня атака Росії поставила найбільшу в Європі атомну електростанцію під серйозну загрозу. Це було неймовірно безрозсудно та небезпечно. І це загрожувало безпеці цивільного населення в Росії, Україні та Європі».
Ці історичні зауваження є визнанням з боку посла США того, що Україна захистила не тільки свою територіальну цілісність під час тотальної війни Росії проти неї, а й Європу, коли Росія атакувала найбільшу на континенті атомну електростанцію. Вона розташована в Запорізькій області, але радіації не потрібна шенгенська віза, щоб подорожувати з України по всій Європі.
Росія використовує як зброю все, що може, в тому числі атомні електростанції. Її армія досі окупує Запорізьку АЕС і продовжує щодня бити ракетами і дронами по цивільній інфраструктурі України.
Щоб усунути загрозу Кремля для глобальної безпеки та запобігти спричиненню ним нових катастроф із довготривалими та широкомасштабними наслідками, країни-члени НАТО повинні визнати, що Кремлю не можна довіряти, та допомогти Україні ефективно захистити свій повітряний простір і звільнити окуповані території, зокрема Запорізьку АЕС.
Погляди автора статті не обов’язково збігаються з поглядами Kyiv Post.