Країни-члени ЄС зі Східної Європи сигналізують про готовність долучитися до можливої європейської місії із забезпечення безпеки в Ормузькій протоці, водночас наголошуючи, що будь-яке розгортання сил не повинно відбуватися за рахунок східного флангу НАТО.
Чому країни Балтії занепокоєні розширенням морської місії ЄС на Близькому Сході?
У середу міністр оборони Литви Робертас Каунас заявив у відповідь на запитання журналістів Euractiv, що Вільнюс підтримує підхід «на 360 градусів» до європейської безпеки, включно з участю в місії в Ормузькій протоці, але застеріг союзників від втрати фокуса на Москві.
«Ця місія дуже важлива для Греції, Італії, інших країн, і для Литви також, — сказав він. — Але ми також повинні показати решті Європи, що просто зараз найбільша загроза надходить зі сходу, від Росії та Білорусі».
Як стало відомо Euractiv, сусідня Латвія також готова виділити ресурси для місії в Ормузькій протоці. Вона вже робить свій внесок персоналом та коштами в операцію Aspides — військово-морську місію ЄС, створену у 2024 році для захисту судноплавства в Червоному морі від нападів єменських повстанців-хуситів.
Ця дискусія розгортається на тлі того, як західні країни, у тому числі європейські, намагаються знайти рішення для відновлення судноплавства в Ормузькій протоці — ключовій водній артерії, через яку проходить п’ята частина світового обсягу нафти та газу.
Як саме ЄС планує захищати Ормузьку протоку і до чого тут «Коаліція охочих»?
Франція та Велика Британія очолюють так звану «Коаліцію охочих», що об’єднує понад 40 країн, які працюють над військовими планами із забезпечення безпеки навігації після припинення бойових дій на Близькому Сході.
Кая Каллас, очільниця дипломатії ЄС, наполягає на розширенні мандата операції Aspides, стверджуючи, що це могло би стати внеском блоку в «Коаліцію охочих».
Виступаючи у вівторок після зустрічі міністрів оборони країн ЄС у Брюсселі, Каллас заявила, що дію Aspides можна поширити на Ормузьку протоку без зміни її мандата, що вимагатиме лише оновлення оперативного плану. Вона додала, що ще кілька держав-членів уже заявили про готовність надати додаткові кораблі.
У Греції знаходиться оперативний штаб Aspides, а Франція, Італія та Німеччина першими надали свої військово-морські сили. Бельгія, Нідерланди та Швеція також надали персонал або підтримку операції.
Чому виникла проблема розподілу військово-морських ресурсів між членами блоку?
Два дипломатичні джерела в ЄС повідомили Euractiv, що під час зустрічі у вівторок ще три країни Євросоюзу заявили про готовність надати ресурси для Aspides. Раніше столиці обговорювали посилення місії після припинення вогню, але досі жодна з них публічно не зобов’язувалася надати додаткові судна.
Проте посадовці визнають обмеженість європейської військово-морської потужності, і те, що будь-яке розширення Aspides може призвести до ситуації, коли патрулювання в Балтійському морі та місії НАТО зі стримування конкуруватимуть за одні й ті самі кораблі чи спроможності.
Один із дипломатів сказав Euractiv, що військово-морські ресурси «мають великий попит усюди, включно з Балтійським та Аравійським морями. Ми також не можемо зводити очей з російського флоту».
«З точки зору розподілу тягаря щодо України та оборони, країни Скандинавії та Балтії роблять набагато більше, ніж деякі більші європейські держави, і це проблема. Питання розподілу тягаря завжди порушується на Раді у закордонних справах, тому що потрібно робити більше», — додало джерело.
У спільній заяві в середу країни «Бухарестської дев’ятки» та Скандинавські країни відзначили поточні зусилля в Північній Європі, високо оцінивши ініціативи «Балтійський вартовий» (Baltic Sentry), «Східний вартовий» (Eastern Sentry) та «Арктичний вартовий» (Arctic Sentry), спрямовані на зміцнення регіональних позицій НАТО.
Єврокомісар з питань оборони Андрюс Кубілюс зазначив у середу, що конфлікт з Іраном створює «реальні загрози» для південних і середземноморських країн-членів, навіть попри те, що війна Росії проти України продовжує домінувати у сприйнятті загроз у Східній Європі, що оголює дедалі більшу розбіжність у регіональних безпекових пріоритетах ЄС.
Країни східного флангу, за його словами, «захищають увесь ЄС від російських загроз».
«Саме тому вони заслуговують на солідарність усього Європейського Союзу, і вони заслуговують на солідарні інвестиції в їхні оборонні спроможності та в пом’якшення негативних наслідків “прикордонного статусу” для їхнього економічного та соціального розвитку», — підсумував він.