21 травня Україна відзначить Всесвітній день вишиванки — свято, яке за 20 років пройшло шлях від локальної студентської ініціативи до глобального культурного феномену. Сьогодні до нього долучаються десятки країн на різних континентах, іноземні дипломати, представники урядів і міжнародних організацій, світові знаменитості та члени королівських родин.
Ініціаторка свята, журналістка та громадська діячка Леся Воронюк, згадує, що у 2006 році це була камерна подія у Чернівецькому університеті.
«Перший День вишиванки не був масовим — нас було близько двох десятків студентів та викладачів Чернівецького університету… Лише тепер, через роки, розумієш значення того кроку», — каже вона.
Уже за кілька років ініціатива вийшла за межі України — спершу завдяки трудовим мігрантам в Італії та Греції, а згодом її активно підхопила українська діаспора по всій Європі.
«Щороку географія збільшувалася на 10–15 країн. День вишиванки надзвичайно об’єднав українців за кордоном», — зазначає Воронюк.
Сьогодні майже всі українські посольства та постійні представництва у світі долучаються до святкування, використовуючи День вишиванки як один із найпомітніших інструментів культурної дипломатії України. В умовах повномасштабної війни це свято стало також можливістю через культуру глибше розповісти світові про українську історію, цінності та причини спротиву російській агресії.
«Феномен української вишитої сорочки — у поєднанні мистецтва та символу національної ідентичности. У часи радянської окупації вишиванка була знаком спротиву: її ховали від знищення та передавали політв’язням. Подібні історії ми фіксуємо й нині на тимчасово окупованих територіях», — говорить Воронюк.
Після початку повномасштабного вторгнення значення свята лише посилилося. День вишиванки став інструментом міжнародної солідарності з Україною. До акцій підтримки регулярно долучаються іноземні політики, парламенти, муніципалітети та міжнародні компанії, використовуючи вишиванку як символ підтримки українського народу.
Коли іноземний політик одягає вишиванку — це не лише жест культурної поваги, а й публічний сигнал: «Ми з Україною».
У 2022 році День вишиванки отримав європейське визнання, здобувши Europa Nostra Awards — одну з найпрестижніших нагород у сфері охорони культурної спадщини.
Паралельно розвиваються нові ініціативи, пов’язані зі збереженням традиційного українського одягу та культурної пам’яті. Серед них — дослідницький проєкт «Окупована спадщина», присвячений вивченню та відтворенню традиційного вбрання з тимчасово окупованих територій України.
За два десятиліття День вишиванки став одним із найвпізнаваніших сучасних українських свят у світі та важливим символом культурної присутності України у глобальному просторі. Українська культурна спадщина дедалі більше стає частиною міжнародного діалогу — і водночас способом говорити зі світом про свободу, ідентичність та стійкість.