Дислокація російського тактичного ядерного арсеналу на білоруській території, а також проведення спільних ядерних маневрів двома диктаторськими режимами створюють безпрецедентну загрозу для глобальної системи безпеки.
Це вимагає від світової спільноти застосування максимально жорстких контрзаходів, ідеться у коментарі міністерства закордонних справ України.
Які загрози для світу створює перетворення Білорусі на ядерний майданчик РФ?
Українські дипломати наголосили, що спільні тренування з нанесення ядерних ударів є прямим нехтуванням першою та другою статтями Договору про нерозповсюдження ядерної зброї (ДНЯЗ).
Ці норми накладають сувору заборону на передачу ядерними країнами контролю над технологіями масового знищення, а також забороняють неядерним державам брати їх під своє керівництво.
«Шляхом створення ядерного плацдарму на території Білорусі безпосередньо біля кордонів Північноатлантичного альянсу, Кремль фактично відкриває шлях до безконтрольного поширення ядерної зброї на планеті та формує вкрай небезпечний прецедент для інших диктатур.
Подібні кроки мають викликати безкомпромісне та суворе засудження від усіх держав, які підтримують принципи ядерного нерозповсюдження», — заявили у МЗС України.
У дипломатичному відомстві також підкреслили, що тотальна мілітаризація Білорусі руйнує засади міжнародного правопорядку та остаточно затверджує за Мінськом статус прямого посібника у ядерному шантажі, який веде Російська Федерація.
«Зухвалі кроки Москви та Мінська, які демонстративно порушили фундаментальні зобов’язання в межах ДНЯЗ, не повинні залишатися без потужної солідарної відсічі та планомірного стримування обох автократій з боку як євроатлантичної спільноти, так і всього глобального світу», — акцентується у коментарі відомства.
Які заходи має вжити світова спільнота у відповідь на цей ядерний шантаж?
У МЗС України підсумували, що дієва реакція на ядерні загрози з боку Росії та Білорусі біля європейських кордонів має базуватися на тотальному посиленні санкційного тиску проти обох столиць.
Окрім цього, необхідне масштабне нарощування військової допомоги Україні, яка виступає головним щитом проти ворожої експансії, а також зміцнення військової присутності союзників на східних рубежах НАТО та поглиблення оборонної інтеграції з Києвом.