Російський президент Владімір Путін прибуває до Пекіна у вівторок для переговорів зі своїм китайським колегою та «давнім хорошим другом» Сі Цзіньпіном, маючи намір продемонструвати, що їхні зв’язки залишаються непохитними через кілька днів після візиту Дональда Трампа.
Підтвердження поїздки Путіна з’явилося лише через кілька годин після того, як Трамп у п’ятницю завершив свій візит, який став першим візитом американського президента до Китаю за останні майже десять років і мав на меті стабілізувати їхні турбулентні відносини.
Згідно із заявою Кремля, Путін і Сі збираються обговорити, як «надалі зміцнювати» стратегічне партнерство Росії та Китаю, а також «обмінятися думками щодо ключових міжнародних і регіональних проблем».
Їхні зв’язки поглибилися після вторгнення Росії в Україну у 2022 році, і відтоді Путін щороку відвідує Пекін.
Москва перебуває в дипломатичній ізоляції на світовій арені та сильно залежить економічно від Пекіна, оскільки зараз Китай є головним покупцем підсанкційної російської нафти.
Задаючи теплий тон візиту, у неділю лідери обмінялися «вітальний листами» з нагоди 30-річчя стратегічного партнерства своїх країн.
Сі заявив, що співпраця між Росією та Китаєм «безперервно поглиблювалася та зміцнювалася», повідомляють китайські державні ЗМІ.
А у відеозверненні до китайського народу, оприлюдненому у вівторок, Путін зазначив, що відносини досягли «воістину безпрецедентного рівня» і що «торгівля між Росією та Китаєм продовжує зростати».
«Тісні стратегічні відносини між Росією та Китаєм відіграють важливу, стабілізуючу роль у глобальному масштабі. Не об’єднуючись проти когось, ми прагнемо до миру та загального процвітання», — додав Путін, не згадуючи жодної третьої країни.
Очікується також, що після переговорів обидва лідери підпишуть спільну декларацію.
— «Дорогі, старі друзі» —
Коли Путін востаннє відвідував Пекін у вересні 2025 року, Сі зустрів його з розпростертими обіймами як «старого друга» — таке формулювання китайський лідер не застосовував до Трампа минулого тижня.
Путін, який своєю чергою назвав Сі своїм «дорогим другом», прагнутиме показати світові, що на їхні відносини не вплинув візит Трампа.
Хоча візиту Путіна навряд чи влаштують такий самий пишний прийом, як Трампу, «відносини Сі та Путіна не потребують подібних демонстративних запевнень», вважає Патриція Кім із Брукінгського інституту у Вашингтоні.
Вона додала, що обидві сторони вважають свої зв’язки «структурно міцнішими та стабільнішими», ніж відносини між Китаєм та США.
Хоча Пекін регулярно закликає до переговорів для припинення війни в Україні, яка триває вже понад чотири роки, він жодного разу не засудив Росію за введення військ, позиціонуючи себе як нейтральну сторону.
Трамп і Сі обговорювали Україну минулого тижня, але американський президент залишив Китай без жодного прориву у цьому питанні.
«Сі майже напевно поінформує Путіна про свій саміт із Трампом», — зазначила Кім.
Відсутність чітких результатів зустрічі Сі та Трампа, однак, «імовірно, заспокоює Москву, що Сі не досяг із Трампом жодних домовленостей, які б суттєво підірвали російські інтереси».
— Апетит до нафти —
Путін сподіватиметься, що Китай посилить свої зобов’язання перед Москвою — особливо після того, як Трамп під час свого візиту заявив телеканалу Fox News, що Пекін погодився купувати американську нафту, аби задовольнити свій «ненаситний» апетит до енергоносіїв.
Оскільки Росія покладається на продажі Китаю для підтримання своїх військових зусиль, «Путін не хоче втратити цю підтримку», — прокоментував AFP Лайл Морріс з Asia Society.
«Путін, імовірно, прагнутиме почути від Сі про наступні кроки Китаю на Близькому Сході», — додав Морріс після того, як «Трамп чітко дав зрозуміти, що сподівається на провідну роль Пекіна».
Проте, коли йдеться про війну США та Ізраїлю проти Ірану, Китай і Росія можуть мати різні пріоритети.
«(Китай) покладається на свободу судноплавства головними світовими водними шляхами для підтримки своєї економічної діяльності, тому воліє, щоб протистояння в Ормузькій протоці завершилося якнайшвидше», — сказав AFP Джеймс Чар з Наньянського технологічного університету в Сінгапурі.
З іншого боку, Москва «отримує економічну вигоду від бойових дій навколо Ірану через послаблення санкцій проти російських енергоносіїв, тому може мати інший погляд».
Після зустрічі з Сі у квітні очільник російської дипломатії Сєрґєй Лавров заявив, що Росія може «компенсувати» дефіцит енергії в Китаї, оскільки війна б’є по світових поставках.
«Розширення енергетичних зв’язків може посісти чільне місце на зустрічі, (оскільки) Пекін шукає більше російських енергоносіїв», — зазначив Джозеф Вебстер з Атлантичної ради.
«З погляду Москви, перенаправлення більшої кількості нафти на схід може виглядати привабливішим на тлі невблаганної кампанії України, спрямованої на російську енергетичну інфраструктуру».