Щойно на замаскованій позиції на Харківщині розпочався відлік до запуску дрона, військові миттєво взялися до роботи. Вони швидко пересувалися між маскувальними сітками, антенами та виритими в землі укриттями, тоді як на кількох ноутбуках транслювалося відео в реальному часі з-за лінії фронту.
За кілька секунд безпілотник зірвався з катапульти й зник у сірому небі над лінією бойового зіткнення.
Kyiv Post провів день із полком безпілотних систем «Лава» 2-го корпусу НГУ «Хартія», спостерігаючи за тим, як військові збирають, готують і запускають українські розвідувальні та ударні безпілотні системи з прихованого командного пункту поблизу лінії фронту.
«Чотири години — і ми досі його не втратили», — сказав один із військових, не відводячи погляду від монітора з польотом розвідувального БПЛА «Лелека». «Ця камера тут — система ухилення. Вона автоматично реагує на дрони-перехоплювачі».
ПБЗ “Лава” входить до корпусної структури «Хартії» — одного з українських військових формувань, які дедалі більше покладаються на технології. Із замаскованого командного пункту оператори координували роботу як розвідувального БПЛА «Лелека», так і розвідувально-ударного комплексу «Булава», використовуючи їх для розвідки, коригування артилерії та далекобійних ударів по російських цілях.
«Лелека», розроблений в Україні для тактичної розвідки, призначений для виявлення позицій противника та коригування артилерійського вогню. Розвідувальний БПЛА «Лелека» може перебувати в повітрі до чотирьох годин і долати відстань до 100 кілометрів, працюючи на висоті до 1 500 метрів.
Система українського виробництва, виготовлена з легких композитних матеріалів на основі карбону та скловолокна, розрахована на роботу в умовах російської радіоелектронної боротьби. Вона використовує зашифровану передачу відео та здатна автономно повертатися на базу у разі втрати зв’язку.
Біля позиції запуску на Харківщині журналістка Kyiv Post запитала операторів, чи здатен цей дрон без проблем дістатися російського Бєлгорода. У відповідь військові лише усміхнулися й упевнено сказали: «Легко. І з радістю. Але тільки за наказом».
Журналістка Kyiv Post Катерина Захарченко поруч із дроном «Лелека». Фото: Костянтин Устюжин / Kyiv Post
За словами військових, «Лелека» є основою їхньої повітряної розвідки. Оператори кажуть, що новіші версії дрона вже оснащені автономними системами ухилення, здатними реагувати на наближення дронів-перехоплювачів без прямого втручання пілота.
«Він бачить простір позаду себе завдяки ширококутній камері», — розповів в інтерв’ю поблизу позиції запуску 39-річний військовий із Кривого Рогу з позивним «Норман».
«Система реагує самостійно. Ми лише задаємо параметри ухилення — зміну висоти чи кута, але сам маневр виконується автономно».
Усередині командного пункту на ноутбуках транслювалося відео в реальному часі, тоді як оператори постійно підтримували зв’язок із командирами через Discord та військові системи комунікації. За словами військових, командний центр цілодобово координує роботу екіпажів.
«Є завдання з розвідки, є завдання з коригування вогню», — сказав військовий.
«Ми не літаємо куди заманеться. Нам визначають конкретний квадрат, у якому ми працюємо. Командування стежить за нами цілодобово — від моменту, коли ми доповідаємо, що прибули на позицію».
Більшу частину часу військові проводили під землею. Запуски відбувалися швидко, злагоджено й майже безшумно. Оператори розповіли, що російські сили часто намагаються відстежити українські дрони до місця запуску, тому кожна зайва хвилина на відкритій позиції становить небезпеку.
Для ударів бригада активно використовує розвідувально-ударний комплекс «Булава», оснащений баражувальними боєприпасами, які військові описують як «дуже дорогий дрон-камікадзе». Перед запуском оператори збирають систему вручну, ретельно вивіряючи кожен компонент.
«Тут навіть батарею не можна просто так зняти», — сказав один із операторів, демонструючи дрон. «Усе повністю збалансовано. Будь-яка зміна впливає на точність».
За словами екіпажу, «Булава» може працювати на висоті до 2 000 метрів і долати до 55 кілометрів без дрона-ретранслятора або до 110 кілометрів — із ним. Оператори кажуть, що безпілотник продовжує рух до цілі навіть після втрати зв’язку.
«Я виводжу його на ціль, розганяю, і приблизно за 300 метрів сигнал може зникнути», — пояснив військовий. «Але він усе одно намагається продовжувати рух до цілі. Це як у “Найкращому стрільці”, де ракету ведуть до останніх секунд. Ми працюємо так само».
Система працює разом із більшою версією «Лелеки» — дроном-ретранслятором M2R, який забезпечує зв’язок між операторами та ударним дроном «Булава» під час глибоких ударів у тилу російських військ.
«Це не просто розвідка», — сказав військовий, вказуючи на безпілотник. «Цей апарат працює як ретранслятор. Зв’язок із “Булавою” проходить через нього. Командування бачить усе в режимі реального часу й одразу вирішує, завдавати удару чи ні».
«Норман» спокійно збирав дрон, легко переходячи від технічних деталей до чорного гумору, звичного для фронтових екіпажів БПЛА.
За словами операторів, ці системи є частиною ширшої кампанії глибоких ударів по російській логістиці, вежах зв’язку та командній інфраструктурі в тилу російських військ.
«Ці апарати переважно використовують для ударів углиб ворожого тилу», — сказав «Норман». «Для знищення логістики, дорогого обладнання зв’язку, ретрансляційних станцій, телекомунікаційних веж».
За словами «Нормана», екіпажі постійно адаптуються до нових російських засобів протидії. Поява дронів-перехоплювачів змусила українських операторів переглянути тактику захисту безпілотників у повітрі.
«До появи цієї системи наші дрони просто збивали», — сказав він. «Тепер апарат може маневрувати. Якщо потрібно зробити п’ять маневрів, щоб ухилитися від одного дрона-перехоплювача й повернутися додому — значить, так і треба».
Поруч військові готували до запуску ще один безпілотник за допомогою катапультної системи. Щоб запустити важчі модифікації проти вітру, доводилося докладати чимало сили.
«Це найважчий апарат», — сказав один із операторів, затягуючи пускову установку. «Новачок точно не зможе нормально його запустити. Ми буквально змушуємо їх спершу тренуватися фізично».
Екіпажі кажуть, що російські сили так само відстежують запуски українських дронів, як українські оператори — російських. За словами військових, від дисципліни часто залежить життя.
«Ми майже весь час перебуваємо в укритті», — сказав «Норман». «Виходимо лише для запуску апарата. Ворог відстежує наші дрони так само, як ми відстежуємо їхні».
Він згадав одну з недавніх операцій, під час якої кілька екіпажів БПЛА та авіаційних підрозділів понад півтори години намагалися уразити російський танк із посиленим захистом.
«У мережі показують лише фінальні кадри ураження», — сказав він. «Але люди не бачать, що для того, щоб повністю спалити той танк, знадобилося близько 35 FPV-дронів. Машина була серйозно укріплена».
Для «Нормана» ця війна — особиста. На запитання, як він живе з тим, що вбиває російських військових, він відповів без вагань.
«А як вони живуть із тим, що вбивають наших людей?» — сказав він. «Я гірше сплю, коли ми не вбиваємо росіян. Я знаю, що стою на своїй землі. За мною — моя родина, мої батьки. Росіяни прийшли сюди, щоб знищити мою країну».
«Норман» розповів, що рідко бачить дружину та 13-річну дитину, яка вже розуміє, чим її батько займається на війні.
«Вона здебільшого питає, чи зі мною все гаразд», — сказав він. «Я пояснюю їй, що зараз такі умови, що вона має допомагати мамі й ставати самостійнішою».
За кілька хвилин екіпаж завершив останні перевірки пускової системи. Катапульту натягнули проти вітру. Оператори повернулися на свої позиції.
«Готові?» — крикнув один із військових.
За лічені секунди апарат зник серед хмар. Лише дані телеметрії на екранах операторів показували, що він досі в повітрі й уже рухається далі в бік російських позицій.
