Двоє найвпливовіших чоловіків світу зустрілися, обмінялися компліментами та домовилися ні про що не домовлятися, і це насправді хороша новина.
Урочистість, влаштована для президента США Дональда Трампа в Пекіні, була надмірною, але так само надмірною були й його лестощі у відповідь. На порядку денному були торгівля, технології, Тегеран і Тайвань. Переговори відбувалися за закритими дверима, і китайський президент Сі Цзіньпін публічно запропонував Трампу бути «партнерами, а не суперниками», а потім оголосив, що Тайвань — це заборонена тема. Трамп заявив, що Китай запропонував допомогти зупинити війну в Ірані, але це сумнівно. А найдраматичнішим поворотом подій стало те, що посеред саміту Владімір Путін розпочав найжорстокішу атаку на українських цивільних.
Час останнього масового вбивства невинних людей Путін обрав з метою підкреслити важливість Росії. Але його диктатура разом з його армією та економікою – на шляху до забуття. Це не змінило ситуацію, і загалом двосторонній саміт був здебільшого «балаканиною». Однак, як колись зазначив Вінстон Черчилль: «Балакати краще, ніж воювати».
Повітряний тероризм Путіна був шокуючим тактичним ходом. Наступний він зробить 20 травня – на два дні вирушить до Пекіна. Він уявляє себе гегемоном, але його країна стала розміром з арахіс, тож у Пекіні його не зустрінуть парадом особливими почестями. Його прийматимуть лише з двох причин: 1) війна в Україні вигідна Китаю, який задешево купує російську нафту, а Росії втридорога продає компоненти для ведення війни; 2) є питання багатомільярдного боргу, який Росія винна Китаю і одного дня погашатиме його ресурсами, Маньчжурією та великими частинами Сибіру.
Контраст між Сі та його двома «партнерами» повчальний: Сі говорив Трампу, що вони «партнери, а не суперники». Але кілька років тому, 4 лютого 2022 року, Путін і Сі заявили, що вони – «друзі без меж». Відносини між США та Китаєм тривають і ґрунтуються на взаємних інтересах і прихильності до миру й процвітання. Але у 2022 році Путін не сказав своєму «безмежному другові», що збирається вторгатися в Україну. Це поставило Сі в незручне геополітичне становище та викликало величезне роздратування й гнів у Пекіні. Тепер у цій «дружбі» є «межі».
Звісно, обидві диктатури продовжують вести справи, і Китай повідомив Трампу, що не продає зброю Росії безпосередньо. Однак, коли стало відомо, що китайські компанії експортують технології та матеріали подвійного призначення, що забезпечують військове виробництво Росії, на них були накладені американські санкції. Трамп заявив, що вони обговорювали спроби припинити війну в Україні. Потім, 9 травня, Путін оголосив, що «війна наближається до завершення», а 14 і 15 травня, саме під час саміту лідерів наддержав у Пекіні, здійснив найбільший наліт на Україну. Трамп відреагував, заявивши, що це «може загальмувати мирні зусилля», і назвав ситуацію «ганебною». У відповідь на запитання про його та Сі Цзіньпіна реакцію на ці атаки Трамп додав: «Це одне з питань, яке ми хотіли би вирішити. До вчорашнього вечора все виглядало добре, але вони [Україна] зазнали серйозного удару».
Очевидно, що триденний саміт не приніс жодного прогресу щодо жодної з поточних воєн, і ось підсумки переговорів з інших питань:
Тайвань:
Сі попередив Трампа, що Тайвань є для нього ключовим питанням, і що США слід бути обережними зі своєю політикою та військовою підтримкою острова. У січні Конгрес схвалив пакет озброєння для Тайваню на суму 14 мільярдів доларів, але Трамп вже кілька місяців затримує продаж. Деякі республіканці-прихильники жорсткої лінії, побоюються, що він міняє курс, щоб заспокоїти Пекін. Якщо він це зробить, це буде незаконно.
Тегеран: Китай є найбільшим торговим партнером Ірану, і це дає йому важелі впливу на режим. Трамп заявив, що втрачає терпіння щодо Ірану, але додав, що не просив у Сі «жодних послуг» стосовно Ірану, оскільки не хоче, щоб у відповідь його просили про послуги. Однак він зазначив, що Сі повідомив йому, що Китай не надаватиме військове обладнання Тегерану в майбутньому і готовий допомогти у посередництві щодо встановлення миру в регіоні. Обидва лідери погодилися, що Ормузька протока «повинна залишатися відкритою» і не підлягати митним зборам чи майбутній мілітаризації. Обидва згодні, що Іран ніколи не повинен мати ядерної зброї (проте у звіті про переговори, опублікованому Міністерством закордонних справ Китаю, не згадується ані Іран, ані Ормузька протока).
Але якщо Китай допоможе з Іраном, він захоче чогось натомість від Трампа, наприклад, відмови від підтримки Тайваню. Але якщо він відмовиться, то буде протистояння з Конгресом.
Торгівля:
США хочуть, щоб Китай відчинив свої двері для більших американських інвестицій, але хочуть і запобіжних заходів проти втручання держави. Китай теж хоче більшого доступу до ринку США, і дискусії тривають. Після цього саміту Трамп заявив, що уклав «фантастичні торгові угоди, вигідні для обох країн». Але повні деталі не розкрив і повідомив лише, що Китай придбає щонайменше 200 літаків Boeing, а можливо, ще 750. Він додав, що Китай придбає американську сою та інші сільськогосподарські товари на мільярди доларів (це китайська влада не підтвердила). Ще одним серйозним питанням є продовження торгівельного перемир’я, термін якого збігає в листопаді, але жодних угод оголошено не було – лише те, що восени Сі прилетить до США. «На диво, Трамп повідомив журналістам, що він і Сі взагалі не обговорювали мита», — повідомила BBC.
Технології:
Трампа оточували високопоставлені американські керівники та мільярдери з Кремнієвої долини, які прагнули гарантій, що китайці не крастимуть їхні технології штучного інтелекту. Вашингтон звинуватив Китай у крадіжці американських технологій «у промислових масштабах» і зажадав притягнення компаній до відповідальності. Китай назвав ці звинувачення «безпідставними». У лютому американська компанія-розробник штучного інтелекту Anthropic звинуватила три китайські фірми — DeepSeek, Moonshot AI та MiniMax — у крадіжці інтелектуальної власності. OpenAI (творець ChatGPT) звинуватив китайську компанію DeepSeek у «постійних спробах скористатися можливостями, розробленими OpenAI та іншими передовими лабораторіями США». Це питання є пріоритетним для США, і досі країна застосовувала експортний контроль, правоохоронні заходи та торгівельні обмеження для захисту своєї вітчизняної промисловості. Але це триває. Чиновники та учасники ринку описують це як систематичний, керований державою напад на американські технології.
Підсумовуючи, ні Китай, ні США не вийшли з саміту з однозначними перемогами чи поразками в питаннях торгівлі, технологій, Тайваню чи Тегерана. Трамп порушив тему прав людини, зокрема ув’язнення медіамагната з Гонконгу Джиммі Лая та інших, але без успіху. Загалом, як влучно описав це один коментатор, США та Китай змогли досягти «стабілізованого пату» на всіх фронтах.
Передрук з dianefrancis@substack.com – Дайан Френсіс про Америку та світ.
Погляди авторки статті не обов’язково збігаються з поглядами Kyiv Post.