Чому кожен другий українець відчуває суспільний тиск у День вишиванки?

Дослідницька компанія Gradus оприлюднила результати масштабного соціологічного опитування, приуроченого до Всесвітнього дня вишиванки, який відзначають 21 травня 2026 року. Дані продемонстрували, що вишита сорочка залишається для громадян насамперед потужним маркером національної ідентичності (50%) та святковим вбранням, тоді як лише 3% використовують її як повсякденний одяг. Попри високу культуру володіння сорочками, практика їх носіння залишається епізодичною й прив’язаною до державних свят. Водночас соціологи зафіксували цікавий психологічний маркер: понад половина респондентів відчуває негласний соціальний тиск обов’язково бути у вишиванці цього дня, хоча молодь (18–24 роки) активно руйнує стереотипи, інтегруючи автентичні елементи у щоденний стиль на роботі та веденні навчання.

Вишивана сорочка для українців залишається насамперед потужним маркером національної ідентичності, а не елементом повсякденного стилю. Попри високу символічну цінність, більшість громадян вдягають традиційний одяг лише кілька разів на рік, а понад половина респондентів відчуває негласне суспільне очікування обов’язково бути у вишиванці у святкові дні.

Такі дані масштабного соціологічного дослідження оприлюднила компанія Gradus, приурочивши його до Дня вишиванки, який цьогоріч припадає на четвер, 21 травня.

Як українці визначають сакральний зміст та автентичність сучасної вишиванки?

Опитування продемонструвало чітке ставлення суспільства до традиційного вбрання. Для половини респондентів вишиванка є ключовим символом належності до української нації. Ще 25% опитаних класифікують її виключно як традиційний святковий одяг. Тільки 3% громадян сприймають та використовують вишиту сорочку як звичну частину щоденного гардероба.

Уявлення про те, якою має бути «справжня» вишиванка, тісно пов’язане з її культурним кодом:

  • Символізм: 50% респондентів вважають обов’язковою ознакою наявність автентичних орнаментів із глибоким змістом;
  • Матеріали: 41% опитаних наголошують на важливості використання виключно натуральної тканини;
  • Додаткові критерії: значна частина громадян виділяє ручне виконання роботи, традиційні колірні мотиви та історично характерне розташування візерунків.

Скільки українців мають вишиванку у гардеробі та як часто її вдягають?

Дослідження показало, що культура володіння традиційним одягом є досить високою. Щонайменше одну вишиванку мають 37% українців, а ще 28% володіють двома або трьома сорочками. Водночас значна частка населення все ще не має такого вбрання — про це заявили 35% чоловіків та 25% жінок.

Практика носіння залишається епізодичною. Кілька разів на рік вишиванку вдягають 44% громадян, лише один раз на рік — 17%, а третина опитаних не носить її взагалі. Основними приводами для цього є державні та національні свята (72%), а також офіційні чи публічні заходи (40%).

Який психологічний феномен зафіксували соціологи у День вишиванки?

Молодше покоління (віком 18–24 років) демонструє дещо відмінні підходи. З одного боку, молодь рідше носить вишиванки на свята: 31% вдягають її раз на рік або рідше, а 36% — кілька разів на рік. З іншого боку, саме молоді люди активніше руйнують стереотип «виключно святкового одягу» — 23% з них регулярно носять вишиванку на роботу чи навчання, що є найвищим показником серед усіх вікових груп.

Цікавим аспектом дослідження став психологічний маркер: безпосередньо День вишиванки святкують 32% опитаних, проте 51% визнають, що відчувають певний соціальний тиск або суспільне очікування вдягнути її саме у цей конкретний день. Не відчувають жодного дискомфорту чи примусу 39% громадян.

«У час повномасштабної війни такі символи набувають особливого значення, адже стають джерелом внутрішньої опори, відчуття єдності та суспільной стійкості. Водночас для молодшого покоління вишиванка дедалі більше перетворюється на природний спосіб самовираження», — підсумувала соціологиня та засновниця компанії Gradus Євгенія Близнюк.

Повний звіт дослідження доступний на сайті Gradus за посиланням.

Дослідження проведене дослідницькою компанією Gradus методом самозаповнення анкети в мобільному додатку Gradus. Вибірка відображає структуру населення міст з кількістю мешканців більше 50 тисяч у віці 18–60 років за статтю, віком, розміром населеного пункту та регіоном, за винятком тимчасово окупованих територій та територій ведення активних бойових дій. Період проведення поля: 6-7 травня 2026 року. Розмір вибірки: 1000 респондентів.