Латвія вже третій день поспіль посилює заходи безпеки через появу дронів біля східного кордону. У відповідь НАТО активізувало повітряне патрулювання, а влада країни зміцнила систему протиповітряної оборони.
Збройні сили Латвії підтвердили, що у четвер у повітряному просторі країни зафіксували щонайменше один дрон, після чого в повітря підняли винищувачі місії НАТО Baltic Air Policing.
У командуванні заявили, що літаки союзників підняли за тривогою як запобіжний захід, а моніторинг повітряного простору тривав у режимі реального часу.
Попередження оголосили у східних регіонах Латвії — Лудзі, Резекне, Краславі та Аугшдаугаві, які розташовані поблизу кордону з Росією.
«Разом із союзниками по НАТО ми безперервно стежимо за повітряним простором і готові негайно реагувати на будь-яку загрозу», — заявили латвійські військові, додавши, що на східному кордоні посилили підрозділи ППО.
Жителів регіонів, де оголосили попередження, закликали залишатися вдома, уникати зайвих пересувань і дотримуватися правила «двох стін», яке має зменшити ризик ураження вибуховою хвилею.
Посадовці також попередили, що подібні інциденти у повітряному просторі можуть повторюватися доти, доки триває війна Росії проти України. Близькість Латвії до зони бойових дій, за їхніми словами, підвищує ризик появи дронів, які можуть відхилитися від маршруту або вийти з-під контролю.
Нові тривоги пролунали після кількох схожих інцидентів раніше цього місяця, які посилили напруженість у регіоні. На початку травня латвійська влада вже повідомляла про інциденти, пов’язані з дронами, зокрема у Резекне, що спричинило політичний резонанс усередині країни.
Політичний резонанс
Політичне загострення почалося 7 травня, коли два українські дрони залетіли у повітряний простір Латвії з боку Росії та влучили в порожнє нафтове сховище у Резекне. Унаслідок удару спалахнула пожежа, а латвійські сили ППО одразу привели у підвищену готовність.
Після інциденту міністр оборони Андріс Спрудс опинився під політичним тиском і зрештою подав у відставку. У відповідь він заявив, що Латвія суттєво посилила можливості протиповітряної оборони, а також звинуватив політичних опонентів у спробах використати інцидент у власних інтересах.Прем’єр-міністерка Евіка Сіліня спочатку закликала Спрудса піти у відставку, вказавши на проблеми зі швидкістю реагування системи ППО. Згодом вона спробувала втримати ситуацію під контролем, запропонувавши нового міністра оборони, однак це не допомогло зберегти єдність коаліції — партнери по уряду відмовилися далі підтримувати кабінет прем’єр-міністерки.
У підсумку конфлікт переріс у ширшу урядову кризу, яка завершилася відставкою Сіліні 14 травня. Після її відходу правляча коаліція фактично розпалася, хоча міністри тимчасово продовжать виконувати свої обов’язки до формування нового уряду.