Росія планує судитися в ООН через порушення прав росіян у країнах Балтії

Російське міністерство закордонних справ оголосило про намір звернутися до Міжнародного суду ООН із позовом проти урядів Естонії, Латвії та Литви, звинувачуючи їх у «тиску» на російськомовне населення та «русофобії». Проте експерти розцінюють цей крок як виключно пропагандистську акцію. Через факультативну юрисдикцію суду, відсутність у його складі російського судді та брак інструментів примусового виконання рішень, цей процес є юридично безперспективним і спрямований лише на реакцію на санкції та демонтаж радянської спадщини у Балтії.

Росія планує ініціювати позов у Міжнародному суді ООН, заявляючи про намір у такий спосіб «захистити» права російськомовного населення, яке проживає в Балтійському регіоні.

Про це пише видання The Moscow Times з посиланням на заяву представників російського міністерства закордонних справ.

Позов РФ проти країн Балтії в суд ООН: причини та перспективи

У МЗС РФ звинувачують уряди Естонії, Латвії та Литви у витісненні російської мови з ужитку, «фальсифікації історичних фактів», а також у веденні жорсткої політики, яка нібито базується на репресіях та тиску.

Російські дипломати стверджують, що будь-які намагання розв’язати ці питання через дипломатичні переговори виявилися неефективними.

Через це у Москві заявляють про намір перевести конфлікт у правове поле та подати скаргу до вищої судової інстанції Організації Об’єднаних Націй.

Водночас ексзаступник генерального секретаря ООН Сергій Орджонікідзе назвав такі наміри Кремля виключно політичною акцією.

Він наголосив, що прогнозувати терміни та результати процесу складно, окрема з огляду на те, що вперше в історії у складі Міжнародного суду немає російського представника, а сам розгляд справи може розтягнутися на роки.

Як заходи країн Балтії з нацбезпеки вплинули на риторику Кремля?

Міжнародний суд ООН займається розв’язанням міждержавних спорів на основі міжнародного права та надає консультативні рішення, проте його юрисдикція визначається добровільною згодою сторін, а механізмів примусового виконання вердиктів інстанція не має.

Після початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну Латвія, Литва та Естонія суттєво обмежили можливість в’їзду для громадян Росії та взялися за демонтаж радянської монументальної спадщини, що викликало хвилю звинувачень у «русофобії» з боку російського МЗС.