Затока біля «Академіка Вернадського» отримає особливий захист попри саботаж РФ і Китаю

На 48-й Консультативній нараді сторін Договору про Антарктику в Хіросімі було схвалено ініціативу України щодо оголошення затоки Колінз поблизу станції «Академік Вернадський» заповідною зоною. Проєкт спрямований на довгостроковий захист унікальних мохових екосистем та біорізноманіття від змін клімату та туризму. Окрім цього, на зустрічі виникли серйозні дипломатичні розбіжності: Україна виступила проти надання Білорусі статусу Консультативної сторони, що викликало ультиматум з боку Індії. Водночас Росія та Китай заблокували надання особливого захисного статусу імператорським пінгвінам, які перебувають під загрозою зникнення.

На 48-й Консультативній нараді сторін Договору про Антарктику, яка відбулася 11–21 травня в Хіросімі, учасники підтримали пропозицію України щодо оголошення затоки Колінз біля станції «Академік Вернадський» новим районом під особливою охороною.

Про це повідомив Національний антарктичний науковий центр (НАНЦ).

Що передбачає українська екологічна ініціатива в затоці Колінз?

За даними відомства, ця заповідна зона об’єднає п’ять специфічних локацій у межах затоки Колінз, що вирізняються автентичною флорою мохів, гніздуваннями пернатих, рельєфом льодовиків та розмаїттям живої природи.

Головне завдання українського проєкту — забезпечити тривале збереження цих вразливих екосистем на тлі стрімкого розвитку туризму та глобального потепління.

Крім того, учасники заходу порушили тему збільшення кількості Консультативних сторін Договору.

Наразі угода налічує 58 держав-учасниць, проте право вирішального голосу під час ухвалення рішень мають лише 29 країн, серед яких є й Україна.

Чому виник дипломатичний скандал довкола заявок Канади, Туреччини та Білорусі?

На отримання повноправного статусу Консультативної сторони зараз претендують три країни: Туреччина, Канада та Білорусь.

Дипломати від України схвалили прагнення Оттави та Анкари, проте виступили за відстрочення розгляду білоруського запиту.

Водночас делегація Індії висловила позицію, що всі кандидати мають рівні права на здобуття цього статусу, тому рішення має бути ухвалене або щодо всіх трьох країн разом, або щодо жодної.

Реагуючи на це, керівник НАНЦ Євген Дикий порівняв подібні ультиматуми з діями терористичних режимів і наголосив, що це свідчить про глибоку кризу у міжнародних структурах, де консенсусний принцип дозволяє окремим гравцям використовувати право вето як інструмент шантажу.

Чому Росія та Китай заблокували рішення?

Паралельно з цим на засіданні зафіксували черговий саботаж з боку Росії та Китаю, які заблокували надання імператорським пінгвінам статусу виду під особливим захистом.

При цьому ще у квітні цього року Міжнародний союз охорони природи офіційно визнав імператорських пінгвінів такими, що опинилися на межі зникнення.