Національний художній музей України пережив черговий удар війни.
У ніч на 24 травня Росія завдала масованого комбінованого удару по Києву та інших українських містах. Серед десятків пошкоджених об’єктів опинилися й кілька ключових культурних інституцій.
У Національному музеї «Чорнобиль» внаслідок атаки було безповоротно втрачено близько 40% експонатів. Водночас у Національному художньому музеї України (НХМУ) вдалося врятувати представлені колекції, однак сама історична будівля музею зазнала пошкоджень через вибухову хвилю.
Постраждала пам’ятка архітектури, історії та монументального мистецтва національного значення, зведена Владиславом Городецьким поруч з урядовим кварталом, — будівля, яка останніми роками переживала масштабну реставрацію й водночас залишалася одним із головних культурних форпостів Києва під час війни.
У музеї повідомили, що працівники та колекція не постраждали. Наразі команда НХМУ разом із профільними службами документує наслідки атаки та уточнює масштаби пошкоджень.
Генеральна директорка Національного художнього музею України Юлія Литвинець зазначила:
«Зараз ми ліквідовуємо наслідки руйнувань. Наступним етапом стане розробка нового проєктного рішення: буде проведено ґрунтовний аналіз конструкцій і вцілілих елементів, які, можливо, вдасться використати під час подальшої реставрації. Лише після цього можна буде перейти безпосередньо до відновлення будівлі. Станом на сьогодні йдеться саме про ліквідацію наслідків — не більше».
NAMU — один із найстаріших музеїв країни, що зберігає десятки тисяч творів українського мистецтва: від іконопису княжої доби до сучасного мистецтва.
За роки незалежності музей уже тричі був змушений терміново евакуйовувати та ховати свою колекцію — під час Помаранчевої революції, Революції Гідності та в перші дні повномасштабного вторгнення Росії.
Генеральна директорка музею Юлія Литвинець каже: у 2022 році музей став для частини команди майже домом і прихистком.
«У перші тижні повномасштабної війни частина команди практично жила в музеї. Попри все, що відбувалося зовні, всередині було відчуття спокою. Ми берегли музей, але водночас і сам музей ніби оберігав нас», — говорить Литвинець.
Після початку великої війни NAMU відкрився для широкого загалу лише влітку 2023 року. До цього музей переважно приймав іноземні делегації, які приїздили побачити, як культурна інституція працює під час війни.
Центральний вхід до музею ще до атаки був закритий через реставраційні роботи.
Попри війну, у NAMU продовжували оновлювати внутрішні простори. Одне з фондосховищ вдалося повністю відреставрувати та переоснастити завдяки підтримці британського видавництва Thames & Hudson і фонду ALIPH, який допомагає зберігати культурну спадщину в країнах, де тривають бойові дії.
Частина колекції музею нині подорожує світом, виконуючи важливу культурно-дипломатичну місію України.
За два дні до атаки, 21 травня, кураторка, галеристка, художниця та одна із засновниць Товариства Рафаеля Лемкіна Ганка Третяк відкрила у просторі Національного художнього музею виставку-перформанс «Disco Art: у ритмі світла» — проєкт про мистецтво як досвід, ритм і форму арттерапії під час війни.
Ганка Третяк каже, що це була виставка-перформанс двох художників — Голого/Костянтина Мішукова та Олега Тістола, які під час війни працюють в Україні, осмислюють цей досвід і створюють власну мистецьку мову.
«Це проєкт на перетині живопису, відеоарту, скульптури, світла та музики — простір, покликаний змінювати емоційний стан людини, дати можливість хоча б ненадовго переключитися зі щоденного стресу війни. І ми побачили, наскільки мистецтво справді здатне підтримувати людей у цей час».
Після нічного удару та пошкодження музею 24 травня виставку довелося розібрати.
«Особливо символічно й болісно, що це сталося саме в дні після Всесвітнього дня музеїв, — акцентує Ганка Третяк. — У базах моніторингу воєнних злочинів уже зафіксовано понад 4357 випадків пошкодження або руйнування об’єктів культурної спадщини, і після цієї атаки ця цифра знову зросла. Росіяни знищують культурну спадщину, яка належить не лише Україні, а й усій Європі та світу».