У ЄС різні думки щодо того, чи призначати переговорника з Путіним

Європейські чиновники дедалі більше розходяться в думках щодо того, чи слід ЄС призначити спеціального посланця для проведення прямих переговорів із президентом Росії Владіміром Путіним. Близькі до України країни побоюються, що такий крок може послабити санкційний тиск на Москву та змусити Київ піти на поступки.

Країни Європейського Союзу розійшлися в думках щодо пропозиції призначити європейського посланця для проведення прямих переговорів із президентом Росії Владіміром Путіним. Про це у вівторок, 26 травня, повідомило видання Politico.

Згідно з повідомленням, чиновники з країн, які активно підтримують Україну, виступають проти цієї ідеї, аргументуючи це тим, що Путін не ставиться серйозно до питання припинення вогню, і що прямі переговори можуть підірвати зусилля щодо санкційного тиску на Росію.

Заклики призначити європейського переговірника посилилися після того, як Сполучені Штати відмовилися надалі бути посередником між Україною та Росією.

Однак держави-члени ЄС залишаються глибоко розділеними в тому, чи допоможе такий крок покласти край війні.

Польща та країни Балтії застерігають від переговорів з Москвою

Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський, якого цитує Politico, заявив, що Європі слід утриматися від поспішних переговорів з Росією.

«Ми не хочемо, щоб Україна сприймала нас як тих, хто тисне на неї, щоб вона пішла на компроміси», — сказав Сікорський на конференції GLOBSEC у Празі.

Міністри закордонних справ Естонії та Литви висловилися в такому ж ключі, попередивши, що Путін може використати переговори як «пастку», щоб затягнути час і домогтися поступок.

Очікується, що на неформальній зустрічі наприкінці цього тижня міністри закордонних справ ЄС обговорять можливе пряме залучення Росії.

Глава зовнішньої політики ЄС Кая Каллас також висловила скептицизм щодо цієї пропозиції.

На роль посланця є кілька кандидатів

Politico повідомило, що прихильники прямих переговорів назвали кілька імен як потенційних європейських переговірників.

Серед них — колишня канцлерка Німеччини Ангела Меркель, колишній голова Європейського центрального банку Маріо Драґі, президент Фінляндії Александр Стубб, колишній президент Фінляндії Саулі Нііністьо та колишній голова Європейської комісії Жан-Клод Юнкер.

Раніше Меркель заявила, що Європа не використовує свій дипломатичний вплив, щоб допомогти припинити війну Росії проти України, і розкритикувала ЄС за те, що він не підтримує достатніх контактів з Москвою. Вона відкинула пропозиції особисто виступати посередницею в переговорах, аргументуючи це тим, що переговори з Путіним можуть вести лише нинішні лідери, які мають політичну владу.

Як повідомляє Politico, Стубб підтвердив свою зацікавленість у цій ролі, але зазначив, що погодиться на це лише на прохання лідерів ЄС і після укладення твердої угоди про припинення вогню.

У повідомленні також зазначається, що в Європі точаться дебати щодо того, чи повинні країни, які вже несуть значну частину фінансового тягаря України, брати на себе ще й роль посередника в можливих майбутніх мирних переговорах.