Готуйтеся до нового напруженого тижня на тлі серії корупційних скандалів, що дедалі сильніше розхитують політичну систему Іспанії.
Хто з оточення прем’єр-міністра Іспанії потрапив під антикорупційні розслідування?
У четвер перед судом у справі про зловживанні впливом має постати Давід Санчес — брат прем’єр-міністра Іспанії Педро Санчеса.
Додаткового резонансу ситуації надало й нещодавнє антикорупційне розслідування щодо колишнього прем’єра-соціаліста Хосе Луїса Родрігеса Сапатеро, яке викликало шок в Іспанії. Національний кримінальний суд звинувачує його в керівництві міжнародною схемою незаконного фінансування та відмивання грошей, пов’язаною з Венесуелою.
Корупційні скандали на найвищих щаблях іспанської політики, як стверджують юристи, свідчать про серйозні збої в роботі державних інституцій — затяжну кризу, яку політики, схоже, не надто прагнуть вирішувати.
Останніми місяцями під суд також потрапили інші близькі політичні союзники Санчеса, зокрема колишній міністр транспорту Хосе Луїс Абалос — у справах, пов’язаних із порушеннями під час державних закупівель.
Паралельно суддя в Мадриді висунув обвинувачення дружині Санчеса у справі про корупцію, пов’язану з її академічною діяльністю.
«Політична корупція роз’їдає нашу демократичну систему», — заявив головний антикорупційний прокурор Іспанії Алехандро Лусон під час заключного виступу на резонансному процесі у Верховному суді проти Абалоса. «Зупинити це можуть лише рішучі дії».
Чому в Іспанії виникла системна корупційна криза?
«В Іспанії існує серйозна проблема системної та всеосяжної корупції», — заявила Еліса де ла Нуес. Колишня державна адвокатка, яка тимчасово залишила державну службу, заснувала некомерційну організацію Hay Derecho («Є право») для захисту верховенства права та боротьби з корупцією.
За словами юристки, як правляча Іспанська соціалістична робітнича партія (PSOE), так і опозиційна Народна партія (PP) поступово взяли під політичний контроль інституції, покликані забезпечувати систему стримувань і противаг. Зокрема, вона вказала на наглядові органи, такі як Рахункова палата, а також на ключові судові інституції — Конституційний суд і прокуратуру.
«Ми бачимо наслідки тривалої відсутності ефективних превентивних механізмів», — сказала де ла Нуес в коментарі Euractiv.
У своєму звіті про верховенство права в Іспанії за 2025 рік Європейська комісія зазначила, що державні закупівлі, фінансування політичних партій, інфраструктурні проєкти та контракти у сфері держпослуг залишаються секторами з високими корупційними ризиками.
За словами де ла Нуес, корупція легко укорінюється — особливо в державному секторі — через клієнтелізм, непрозорі фінансові потоки, нерегульований лобізм, а також практику переходу чиновників і політиків на керівні посади в приватному секторі.
Крім того, якщо наглядові інституції не виконують своїх функцій, «уряд фактично починає діяти без жодних обмежень». У поєднанні з гострим браком політичної відповідальності це, за словами де ла Нуес, і призвело до «аномальної ситуації», у якій нині опинилася країна.
«Політичної відповідальності фактично не існує — лише кримінальна», — сказала вона. «Щоб подати у відставку, потрібно буквально опинитися за крок від в’язниці, як це сталося з Абалосом», — додала де ла Нуес, зауваживши, що через це дедалі більший тиск лягає на суддів і прокурорів.
Як виконавча влада Іспанії реагує на розслідування суддів?
За словами судді Фернандо Портільйо з Незалежного суддівського форуму, одним із головних наслідків політичного тиску стала дедалі більш конфронтаційна реакція виконавчої влади щодо судової системи. Він назвав суди «єдиною» гілкою влади, здатною стримувати уряд.
«Політична корупція в Іспанії існувала завжди — як у справах, пов’язаних із PSOE, так і з Народною партією. У цьому немає нічого нового», — сказав він.
Новим, пояснює суддя, є саме політична реакція. Судді та прокурори дедалі частіше стикаються з публічними персональними атаками, сумнівами щодо їхньої неупередженості та регулярними звинуваченнями у «lawfare» — нібито політизованому використанні правосуддя — під час розгляду гучних корупційних справ.
Постійні атаки виконавчої влади на суддів є «серйозною проблемою», яка підриває авторитет судових рішень і посилює суспільний скепсис, заявив Портільйо. За його словами, це також заохочує медіа й громадян дедалі частіше ставити під сумнів неупередженість судової системи.
Зміни можливі, однак, як уже зазначав ЄС, Мадрид досі не ухвалив комплексної антикорупційної стратегії.
«Щоб боротися з корупцією, спершу потрібно визнати саму проблему», — сказав Euractiv колишній антикорупційний прокурор Сальвадор Віада.
«До неї не ставляться так, як слід — як до масштабної ракової пухлини, що руйнує нашу демократію та верховенство права».
Віада закликав до політичних кроків, які б посилили незалежність судової системи та деполітизували державні наглядові органи — зокрема Рахункову палату, Генеральне контрольне управління, Податкове агентство, Економіко-адміністративний суд, а також державний сектор загалом.
Крім того, за його словами, скасування політичного імунітету та практики помилувань могло б стримувати високопосадовців від зловживань.
Хоча політична культура Іспанії може сприяти корупції, де ла Нуес переконана, що ситуацію можна змінити «доволі швидко», якщо влада наважиться на рішучі кроки.
«Усе впирається в політичну волю», — підсумувала колишня державна адвокатка.