Після того як Росія закликала іноземних дипломатів залишити Київ, міністр закордонних справ України Андрій Сибіга закликав західних партнерів не піддаватися «російським погрозам». У ніч проти неділі Росія здійснила масовану ракетну та дронову атаку на Київ і область. Водночас оглядачі розцінюють ці удари радше як прояв слабкості Кремля.
Ескалація без чіткої стратегії
Курс Путіна дедалі більше видає його власну тривогу, пише оглядач France Inter П’єр Аскі (Франція):
«Чи зможе Владімір Путін цією ескалацією та своєю риторикою переконати російське населення, що війна, яка вже триває п’ятий рік, справді виправдовує тисячі смертей, економічні жертви й тепер ще й руйнування від українських дронів? Російський президент стрімко рухається курсом, який не змінить ані балансу сил, ані фундаментальних засад цього конфлікту. Справжнє питання в тому, чи не підштовхне його низка невдач до переходу червоних ліній і подальшого розширення конфлікту.
Наразі його погрози передусім видають його власну тривогу».Захід більше не вірить цим погрозам
Політолог Віктор Таран у Facebook зазначає, що Захід тепер значно більше впевнений у здатності України вистояти (Україна):
«Ситуація прямо протилежна тій, яка була напередодні повномасштабного вторгнення Росії у лютому 2022 року. Тоді західні дипломатичні місії масово залишали Київ. Зараз нічого подібного навіть близько не спостерігається. І це, мабуть, головний маркер того, як змінилося сприйняття України у світі. У 2022 році Захід боявся падіння Києва. У 2026 році Захід уже не вірить російським погрозам. Фактично Кремль втратив один із ключових інструментів психологічного тиску».
Москва випробовує своє озброєння
Росія навмисно використовує удари для вдосконалення своїх ракет, пише військовий аналітик Олексій Копитько для 24tv.ua:
«Росіяни вже тричі застосували БРСД у бойових умовах проти реальної ППО. Такі тренування допомагають покращувати ракету. Росіяни тренуються долати ешелоновану систему ППО/ПРО, що охоплює інструменти раннього попередження (американські та європейські), наземні комплекси ППО (включно з Patriot PAC-3, IRIS-T, NASAMS тощо.), авіацію (радянську та західну), дрони-перехоплювачі, засоби РЕБ... Вони тренуються координувати атаки дронів і ракет, які запускаються з моря, різними НРК, а також тактичною і стратегічною авіацією».
У Росії слабшає віра в Путіна
Політолог Владімір Пастухов у дописі в Telegram, який цитує Echo, пише про зміну настроїв у російському суспільстві на тлі затяжної війни (Росія):
«Те, що війна з Україною триває довше, ніж війна СРСР проти Німеччини, породжує у свідомості пересічного росіянина потужний когнітивний дисонанс... Війна, яка мала повернути громадянам відчуття імперської величі та гордості, натомість породила фрустрацію через те, що Росія, яка “підвелася з колін”, так довго не може нічого вдіяти з Україною, яку путінська пропаганда до того звела до рівня нікчемної failed state. Усе це поки що виливається у смутне, слабо усвідомлене відторгнення Путіна».
Остання ставка Кремля — на Трампа
Соціолог Ігор Ейдман у Facebook розглядає погрози нових атак як ознаку розпачу Росії (Росія):
«Тепер остаточно зрозуміло, що Кремль намагається залякати не українців (їх не залякати — ніби раніше по Києву не били), а Трампа. Мовляв, зараз так ударимо, що твоє фіаско як “миротворця” стане очевидним. Недоумки сподіваються, що Трамп у результаті зможе дотиснути Зеленського до капітуляції. Це останній шанс Росії. Інакше війну доведеться зупиняти. На фронті тепер стався перелом: ситуація складається на користь України, яка почала звільняти більше територій, ніж втрачати... В економіці та в динаміці настроїв росіян для Путіна теж усе складається погано».
Аж ніяк не «жахливий удар» по столиці
Aargauer Zeitung закликає не перебільшувати масштаби недільної атаки, особливо щодо застосування дороговартісної ракети «орєшнік» (Швейцарія):
«Росіяни запустили цю відносно нову балістичну ракету середньої дальності не по Києву, а по Білій Церкві — місту приблизно за 80 км від столиці. ... Як видно з нічних відео, касетні боєприпаси не були оснащені вибуховими бойовими частинами. Тож це був радше символічний удар, який швидко розкритикували навіть російські військові блогери. Один “орєшнік”, імовірно, коштує понад 20 мільйонів швейцарських франків [22 млн євро]. ... Для “жахливого удару” кількість жертв була відносно невеликою — четверо загиблих і трохи менш як 90 поранених у Києві та області».
Європі час нарешті прокинутися
taz критикує повільну реакцію Європи на війну (Німеччина):
«Літо 2026 року в Європі загрожує бути не лише спекотним — напруга вже відчувається. Стає дедалі очевидніше, що Європа не справляється з війною в Україні практично на всіх рівнях: надто нерішуча в розумінні того, що необхідно у військовому плані, надто повільна у виконанні фінансових зобов’язань і надто зациклена на США в питаннях дипломатії. ... Долю війни вирішуватиме зброя, а не сумнівний переговорний процес, який просуває Трамп. Україна це добре розуміє. Європейці ж усвідомлять це лише тоді, коли буде запізно і війна безпосередньо зачепить їх самих».