Брак на 126 млн: справу про закупівлю неякісних запчастин для ЗСУ передали до суду

До суду скеровано фінальні матеріали у справі про масштабне розкрадання бюджетних коштів, виділених на закупівлю комплектуючих для бронетехніки ЗСУ. За даними слідства, на початку повномасштабного вторгнення приватне підприємство отримало держконтракти на 171 млн грн для виробництва критично важливих деталей. Проте поставлені запчастини виявилися неякісним браком, який неможливо використати, а ціни на них були суттєво завищені. У результаті оборудки Міністерство оборони зазнало збитків на суму понад 126 млн грн. Організатор схеми відмив 73 млн грн через фіктивні фірми, витративши їх на люксові авто та нерухомість.

До суду передали справу про масштабні махінації із закупівлею бракованих деталей для бронетехніки, через які держбюджет втратив понад 126 млн грн.

Про це повідомив генеральний прокурор Руслан Кравченко.

Хто став головним фігурантом справи про неякісні запчастини?

За словами генпрокурора, розслідування відбувалося у кілька етапів.

Раніше суду вже передали справи щодо комерсанта та керівника служби озброєння однієї з військових частин, а тепер на лаву підсудних відправили третього фігуранта — колишнього очільника Центрального управління Командування сил логістики ЗСУ.

Кравченко зазначив, що на старті повномасштабної війни приватна компанія підписала два державні контракти на виробництво деталей для техніки ЗСУ загальною вартістю понад 171 млн грн.

Замовлення стосувалося критично важливих для боєздатності деталей, зокрема охолоджувальних трубок для двигунів БМП та іншої бронемашин.

Проте під час реалізації угод з’ясувалося, що техніка постачалася з браком та порушенням техумов.

Проведені експертизи довели, що ці запчастини взагалі неможливо встановити на техніку, при цьому Міноборони заплатило за них за суттєво завищеними цінами.

У підсумку, як зазначив очільник Офісу генпрокурора, прямі збитки Міністерства оборони від цієї схеми перевищили 126 млн грн.

Як організатор оборудки використав спрощені закупівлі воєнного стану?

Організатором злочинного плану виявився керівник компанії-постачальника, який вирішив нажитися на спрощеній процедурі оборонних закупівель під час воєнного стану.

Генпрокурор підкреслив, що для підписання контрактів бізнесмен підробив відомості про можливості свого заводу, видавши фірму за унікального та безальтернативного виробника військової продукції.

Надалі отримані мільйони ділок відмивав через мережу фіктивних компаній та підставних підприємців, переводив у готівку і купував на них люксові автомобілі та дорогу нерухомість.

Куди спрямували привласнені мільйони оборонного бюджету?

Загальна сума легалізованих коштів склала понад 73 млн грн.

Кравченко акцентував, що розкрадання грошей стало можливим через злочинну недбалість військових чиновників, які відповідали за матеріальне забезпечення та логістику ЗСУ.

Посадовці повністю проігнорували перевірку якості деталей, погодилися на завищену ціну та підписали документи на приймання бракованого товару.

Наразі бізнесмену висунуто звинувачення в організації привласнення майна в особливо великих розмірах та відмиванні грошей, а військовим чиновникам — у службовій недбалості з тяжкими наслідками в умовах воєнного стану.

Паралельно тривають правові процедури для повного повернення вкрадених у держави коштів.

Наприкінці Руслан Кравченко наголосив, що жоден бізнесмен чи корумпований посадовець не уникне суворого покарання за мародерство у воєнний час.