В Одесі ліквідували мережу call-центрів, що ошукувала іноземців

В Одесі правоохоронні органи ліквідували масштабну міжнародну шахрайську схему, організатори якої через мережу фейкових call-центрів ошукували громадян Казахстану. За даними поліції, двоє одеситів створили чітку злочинну структуру з розподілом ролей, куди залучили адміністраторів, ІТ-спеціалістів та операторів. Зловмисники знаходили жертв через таргетовану рекламу і телефонували їм під виглядом банкірів або силовиків. Для психологічного тиску шахраї використовували технології Deepfake та штучний інтелект, а також змушували людей встановлювати шкідливі програми для отримання віддаленого доступу до їхніх рахунків.

В Одесі правоохоронці викрили злочинну організацію, учасники якої через фейкові call-центри виманювали гроші у громадян Казахстану. Шахраї видавали себе за працівників банків, телеком-компаній та силових структур, використовували Deepfake і шкідливе програмне забезпечення для доступу до банківських рахунків потерпілих.

Про це інформує Українська Служба Інформації з посиланням на поліцію Одеської області.

В Одесі правоохоронці викрили масштабну злочинну організацію, яка через мережу міжнародних фейкових call-центрів ошукувала громадян Казахстану.

За даними слідства, організаторами схеми були двоє мешканців Одеси. Вони створили цілу мережу call-центрів із чіткою структурою та розподілом ролей між учасниками.

У схемі працювали адміністратори, HR-менеджери, оператори, ІТ-фахівці, так звані «холодники» та «клоузери».

«Холодники» телефонували потенційним жертвам, представляючись співробітниками банків, телекомунікаційних компаній або правоохоронних органів Казахстану.

Якщо людина починала сумніватися, до розмови підключалися більш досвідчені «клоузери», які психологічно тиснули на співрозмовників та переконували виконувати їхні вказівки.

Для пошуку жертв використовували таргетовану рекламу, а всі контакти та комунікацію фіксували у CRM-системі.

За інформацією поліції, шахраї переконували потерпілих встановлювати шкідливе програмне забезпечення нібито для «оновлення банківських застосунків», «захисту рахунків» або «уникнення кримінального переслідування».

Після встановлення такого ПЗ зловмисники отримували віддалений доступ до мобільних телефонів та банківських сервісів жертв, а відтак — і до їхніх коштів.

Для посилення довіри та психологічного тиску учасники схеми використовували технології Deepfake та створені штучним інтелектом зображення нібито співробітників правоохоронних органів.

За попередніми даними, потерпілих ошукали майже на 2,5 мільйона гривень.