Попри заперечення адміністрації Трампа, Палата представників США нарешті готова в перший тиждень червня винести на голосування законопроєкт про санкції проти Росії, покликаний допомогти Україні та покарати Москву за незаконну агресію та воєнні злочини проти українців. Останні жорстокі й варварські атаки Росії на мирних жителів та критично важливу інфраструктуру мали б стати достатньою підставою для того, щоб Палата представників схвалила цей законопроєкт рішучою двопартійною підтримкою — у тому числі в обсязі, достатньому для подолання можливого президентського вето.
Читачі можуть подумати, що це голосування стало наслідком останніх атак російського воєнного злочинця Владіміра Путіна по всій території України, однак це радше збіг обставин, хай і позитивний. Сумна реальність полягає в тому, що президент Дональд Трамп виступає проти будь-якого законодавства, яке могло б допомогти Україні та посилити переговорні позиції США в будь-яких мирних переговорах, послабивши позиції Росії. Втім, завдяки зусиллям конгресмена Ґреґорі Мікса — провідного демократа в Комітеті Палати представників у закордонних справах — а також підтримці всіх демократів Палати представників і кількох принципових республіканців, голосування за законопроєкт на підтримку України все ж вдалося поставити на розгляд Палати представників.
Конгресмен Мікс використовує процедурний механізм, відомий як петиція про примусовий розгляд законопроєкту (discharge petition). Він дозволяє більшості Палати представників — 218 конгресменам — обійти керівництво Палати або комітет, де законопроєкт можуть блокувати без слухань чи голосування. У нинішній політично напруженій ситуації дії Мікса фактично залишаються єдиним способом домогтися розгляду законодавства, проти якого виступає Трамп.
Серед іншого, двопартійний законопроєкт конгресмена Мікса передбачає жорсткіші санкції проти російських фізичних та юридичних осіб, дозволяє виділити Україні до $8 млрд у вигляді кредитів у межах програми зовнішнього військового фінансування (Foreign Military Financing, FMF), а також підтверджує підтримку України та НАТО з боку США. Це голосування має отримати широку двопартійну підтримку в Палаті представників, а згодом — таку ж рішучу підтримку в Сенаті, щоб надіслати чіткий сигнал як союзникам США, так і їхнім противникам.
З огляду на дві паралельні реальності — війну в Україні та фактичне втручання Росії у війну на Близькому Сході на боці Ірану — цього законодавства недостатньо, хоча воно й необхідне. Водночас це критично важливий перший крок до можливої серії голосувань щодо інших законопроєктів, які також мають широку двопартійну підтримку.
Наприклад, наступним законопроєктом, який має розглянути Палата представників, є двопартійний Preventing the Escalation of Armed Conflict in Europe Act («PEACE Act» — Закон про запобігання ескалації збройного конфлікту в Європі). У липні минулого року Комітет Палати представників з фінансових послуг схвалив його під керівництвом голови комітету Френча Гілла (республіканець від Арканзасу) переважною більшістю голосів — 53 проти 1.
Цей важливий законопроєкт передбачає цільові санкції проти російського енергетичного сектору, надає міністру фінансів США повноваження пришвидшити конфіскацію та передачу Україні заморожених російських суверенних активів, а також уперше дозволяє в межах чинного законодавства закуповувати для України «оборонні вироби» за рахунок заблокованих російських коштів.
Цей законопроєкт мали б винести на голосування Палати представників за іншою прискореною процедурою, відомою як календар прискореного розгляду (suspension calendar). Вона передбачає підтримку двома третинами голосів, заборону на внесення поправок і лише 40 хвилин дебатів. Законопроєкт міг би без проблем пройти Палату представників хоч завтра — якби спікер Майк Джонсон (республіканець від Луїзіани) погодився поставити його на голосування всупереч запереченням Білого дому й тим самим знову продемонстрував рівний із президентом статус Конгресу, закріплений Конституцією США.
Інші законодавчі ініціативи, які наразі очікують розгляду, також заслуговують на голосування в Конгресі. Наприклад, у Палаті представників конгресмен Браян Фіцпатрік (республіканець від Пенсильванії) подав законопроєкт про посилення санкцій проти Росії під назвою «Мир через силу» (Peace through Strength against Russia Act). Документ передбачає додаткові економічні санкції проти Москви, а його додатковою перевагою є можливість вносити поправки до остаточного голосування в Палаті представників.
Колишній голова Комітету Палати представників у закордонних справах також став автором законопроєкту «Про скорочення нафтових прибутків Росії» (Decreasing Russian Oil Profits Act, DROP Act), який, як і випливає з назви, спрямований на зменшення російських доходів від нафти. Крім того, він подав резолюцію рекомендаційного характеру із засудженням викрадення Росією українських дітей — ще одного воєнного злочину, організованого Путіним, — і закликом порушити це питання ще до укладення будь-якої остаточної мирної угоди.
У Сенаті два двопартійні законопроєкти вже були схвалені Комітетом із закордонних справ Сенату переважною більшістю голосів і нині очікують винесення на голосування в сесійній залі. Лідер республіканської більшості Джон Тун (республіканець від Південної Дакоти) мав би вже давно поставити їх на голосування, однак не робить цього через небажання Трампа підтримувати будь-які кроки на допомогу Україні, які могли б зашкодити його незрозумілій симпатії до Путіна.
Перший із цих законопроєктів — «Про імплементацію REPO для українців» (REPO for Ukrainians Implementation Act). Документ також передбачає пришвидшення конфіскації російських активів та їхньої передачі Україні, а також запровадження нових вимог щодо звітності й розкриття інформації про офіційний статус заморожених коштів. Другий — законопроєкт про санкції проти «тіньового флоту» Росії (SHADOW Fleet Sanctions Act), який безпосередньо спрямований проти російського нафтового експорту та морських перевезень.
Конгрес має повноваження вже зараз допомогти Україні та покарати Росію, навіть якщо адміністрація Трампа цього не робить.
Палата представників має проголосувати за законопроєкт конгресмена Мікса на підтримку України, а потім перейти до розгляду інших законодавчих ініціатив, покликаних доповнити та завершити його важливу ініціативу. Після цього приклад Палати представників має наслідувати й Сенат. Це правильний крок — з моральної, юридичної та політичної точок зору.
Погляди автора статті не обов’язково відповідають поглядам Kyiv Post.