В Україні продовжує формуватися система прозорого лобізму. За підсумками 2025 року у Реєстрі прозорості зафіксовано взаємодію 114 посадовців із лобістами, а загальна кількість зареєстрованих лобістів наразі становить 182 особи.
Про це повідомляє Опендатабот із посиланням на дані Реєстру прозорості.
Реєстр лобістів в Україні: хто найчастіше контактував із групами впливу
Найбільшу кількість контактів із лобістами задекларував голова парламентського Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев. Упродовж другого півріччя 2025 року він взаємодіяв із 12 різними лобістами та мав 25 офіційно задекларованих взаємодій.
Другим став заступник голови цього ж комітету Олександр Ковальчук. Він контактував із вісьмома лобістами, однак став рекордсменом за кількістю заходів — 31 взаємодія.
До переліку посадовців, які найчастіше фігурували у звітах лобістів, також увійшли міністр економіки, довкілля та сільського господарства Олексій Соболєв, в.о. голови ДПС Леся Карнаух та міністр оборони Михайло Федоров.
Загалом найбільший інтерес у лобістів викликають представники органів влади, які працюють із податковою, фінансовою та економічною політикою.
Які сфери лобіюють в Україні найактивніше?
Найбільш популярним напрямом лобіювання виявилися енергетика та житлово-комунальне господарство. Ці теми згадувалися у звітах 225 разів або 28,5% від усіх зафіксованих випадків.
На другому місці опинилася фінансова, банківська, податкова та митна політика — 194 згадки або 24,6%.
Також до п’ятірки найактивніше лобійованих сфер увійшли екологічна політика та природокористування, економічний розвиток і регуляторна політика, а також охорона здоров’я.
У Опендатаботі нагадують, що після запуску 1 вересня 2025 року Закону про лобіювання та Реєстру прозорості Україна вперше отримала інструмент для відкритого контролю за впливом бізнесу та громадських організацій на процес ухвалення державних рішень.
При цьому закон визначає лобіювання як легальний та прозорий механізм взаємодії з органами влади щодо підготовки, зміни або ухвалення нормативно-правових актів. До звітності потрапляють як особисті зустрічі, так і участь посадовців у конференціях, круглих столах та інших публічних заходах.