Російський дрон був збитий системою протиповітряної оборони та впав на житловий будинок у румунському місті Галац. Минулого місяця в місті Сірет виявили уламок російського безпілотника. Атака із застосуванням дрона, який увійшов у повітряний простір Румунії, стала найсерйознішим інцидентом на румунській території з початку війни РФ проти України, йдеться в заяві Міністерства оборони Румунії, оприлюдненій у вівторок.
Російський дрон увійшов у повітряний простір Румунії та влучив у житловий будинок у Галаці. Безпілотник виявили румунські радари, після чого на його перехоплення підняли два винищувачі F-16. Однак, хоча дрон переслідували над територією Румунії, пілот, імовірно, не встиг відкрити вогонь по цілі, і безпілотник врізався в багатоквартирний будинок.
Ця атака має далекосяжні наслідки. Вона стала найсерйознішим інцидентом на румунській території з початку війни РФ проти України та є чітким сигналом того, що війна дедалі більше набуває регіонального виміру.
Структурні проблеми
Цей інцидент виявив структурні проблеми з обох боків конфлікту. НАТО діє в нових умовах, де можливостей для прорахунків у стримуванні конфліктів і запобіганні їхній ескалації стає дедалі менше. Водночас для атак на територію України та гібридних операцій проти сусідніх держав Росія використовує дешеві, маловисотні та складні для виявлення безпілотники. Інакше кажучи, дрони стають одним із численних інструментів, за допомогою яких Росія перевіряє межі готовності НАТО захищати свої держави-члени.
Як уже зазначалося, НАТО має стримувати конфлікт, не допускаючи його ескалації, але водночас демонструвати свою надійність через рішучий захист території країн-членів. Для цього Альянсу потрібні ефективніша система ППО, ширша мережа засобів спостереження, дієві механізми координації між союзниками, а також ефективніша система комунікації, щоб уникнути будь-якої неоднозначності, якою може скористатися противник.
Втім, для Румунії як прифронтової держави існує ще одна проблема: її система ППО наразі не здатна належним чином протидіяти дешевим безпілотникам малої дальності, які летять на низькій висоті. Хоча такі комплекси, як Patriot, можуть перехоплювати балістичні та крилаті ракети, вони не призначені для боротьби з дешевими дронами, які можуть проникати в райони розгортання систем ППО. Тому країні потрібна більш комплексна система повітряної оборони, що поєднуватиме різні компоненти, зокрема ефективне радіолокаційне покриття, сили швидкого реагування та засоби боротьби з безпілотниками, інтегровані до Об’єднаної системи протиповітряної та протиракетної оборони НАТО.
Останній інцидент посилить тиск на Румунію щодо збільшення оборонних витрат і подальшої інтеграції в структури НАТО. Він також знову підкреслить важливість Румунії для безпеки Чорноморського регіону.
Що це означає для російсько-української війни
Атака із застосуванням російського дрона має наслідки і для російсько-української війни. Найімовірніше, проникнення безпілотника на територію Румунії не було навмисним. Водночас щораз активніше використання Росією дешевих дронів і масованих ракетних ударів по українській інфраструктурі підвищує ризик того, що в майбутньому НАТО може опинитися втягнутим у кризову ситуацію.
Цей інцидент також змусить Альянс і надалі посилювати свою систему протиповітряної оборони та розширювати обмін розвідувальними даними з Україною. Крім того, зростає тиск на західні держави щодо швидкого постачання необхідного озброєння, особливо в Чорноморському регіоні.
Для України атака російського дрона вкотре нагадує про необхідність подальшої підтримки з боку західних держав, насамперед у сфері протиповітряної оборони.
Втім, вирішення проблеми неконтрольованого проникнення безпілотників у повітряний простір країн-членів НАТО потребуватиме довгострокового підходу. Передусім Альянс і держави Центральної та Східної Європи мають посилити захист свого повітряного простору та наростити спроможності з виявлення і відбиття атак безпілотників.
Водночас пріоритетом має стати посилення та мережеве об’єднання в межах системи ППО НАТО засобів протиповітряної оборони, радіолокаційних станцій, розвідувальних і спостережних спроможностей, а також механізмів і центрів планування та координації спільних оборонних дій. Крім того, необхідно запровадити низку конкретних кроків для створення ефективних процедур реагування на кризові ситуації, пов’язані з неконтрольованим входженням повітряних цілей у повітряний простір держав-членів.
Такі заходи дадуть змогу Альянсу оперативно оцінювати подібні інциденти, координовано та виважено взаємодіяти з державами, залученими до кризової ситуації, а також своєчасно реагувати на неї та не допускати її подальшої ескалації.
Окрім цього, спроможності держав-членів у сфері протиповітряної оборони мають бути інтегровані в єдину систему ППО Альянсу із залученням літаків і засобів спостереження НАТО, зокрема літаків дальнього радіолокаційного виявлення та управління AWACS. Це посилить здатність держав-членів відбивати будь-які атаки та забезпечувати скоординовану відповідь.
Водночас необхідно зберігати дипломатичний тиск на Росію, щоб будь-які подібні порушення повітряного простору держав-членів Альянсу мали для неї повний спектр політичних наслідків.
Зрештою, атака російського дрона на території Румунії є стратегічним попередженням для Альянсу. Вона вказує на вразливість його східного флангу та серйозні прогалини в системі протиповітряної оборони Румунії. Водночас цей інцидент демонструє небезпеку поширення наслідків війни в Україні за її межі. Він також показує, наскільки легко випадкова подія або прорахунок можуть спровокувати серйозний конфлікт між НАТО і Росією.
Погляди автора статті не обов’язково відповідають поглядам Kyiv Post.