Прем’єр-міністерка Литви Інга Ругінене вважає, що Україна має набути повноцінного статусу члена Європейського Союзу до 2030 року.
Цю тезу вона озвучила під час спільного брифінгу з прем’єр-міністеркою України Юлією Свириденко, повідомляє видання LRT.
Який крок у переговорах з ЄС литовська сторона вважає принципово важливим на поточному етапі?
Ругінене акцентувала на необхідності активізувати інтеграційні процедури, аби забезпечити остаточний вступ України до ЄС протягом поточного десятиліття.
«Вступ України до складу ЄС як повноправної держави має відбутися до 2030 року. Цей шлях уже триває надто багато часу, тому наразі наша спільна задача — максимально прискорити всі процедури», — заявила литовська прем’єрка.
Вона також додала, що на поточному етапі принципово важливо дати старт переговорному процесу за всіма шістьма кластерами майбутнього членства України.
Коментуючи питання заблокованого мирного процесу, Ругінене чітко дала зрозуміти, що суверенітет України над її землями не може бути компромісним рішенням.
Вона підкреслила незмінність курсу Вільнюса, який ніколи й за жодних умов не погодиться з протиправним захопленням українських регіонів.
Політик додала, що дії Кремля є кричущим нехтуванням світового правопорядку, яке за жодних обставин не має сприйматися як норма.
Чому європейські країни мають активно підтримувати Україну на полі бою?
Очільниця уряду Литви зазначила, що в Європі чудово усвідомлюють масштаб місії України: сьогодні вона виборює на полі бою не лише власні кордони та суверенітет, а й виступає щитом для безпеки, демократичного устрою та базових принципів усього європейського континенту.
Ругінене запевнила, що солідарність Литви з Україною є непохитною, системною та розрахованою на далеку перспективу.
За її словами, Вільнюс надаватиме допомогу до моменту встановлення чесного та тривалого миру, а також не припинить її після завершення війни.
Країна планує і надалі нарощувати військові, дипломатичні, фінансові та гуманітарні пакети допомоги, а також спільно з Києвом відстоюватиме взаємні інтереси на глобальному рівні.
Наостанок керівниця литовського уряду резюмувала, що Литва продовжить інвестувати у посилення українського оборонного потенціалу, підтримувати спільні збройові проєкти, а також фінансувати програми з очищення територій від мін, лікування поранених та загального зміцнення державної стійкості.
Які є нові укріплення вздовж східного флангу НАТО
Країни Балтії активно укріплюють свої кордони через загрозу Росії. Латвія почала встановлювати бетонні «зуби дракона» на кордоні з Росією в рамках «Балтійської лінії оборони» — спільної фортифікаційної ініціативи Естонії, Латвії та Литви.
Наприкінці серпня 2025 року Литва встановила подібні протитанкові перешкоди на недіючих контрольно-пропускних пунктах, а Естонія укріпила прикордонний перехід у Нарві протитанковими бар’єрами, важкими металевими воротами та розсувними блоками, здатними повністю зупинити рух у обох напрямках.
Ці кроки відображають спільну стратегічну логіку в усьому регіоні – уповільнення будь-якого потенційного наступу поблизу кордону, виграш часу для підкріплення та сигнал про те, що як Україна, так і сусіди НАТО на кордоні з Росією мають намір чинити опір будь-яким можливим атакам з їхньої території.
За повідомленням Reuters, НАТО готує плани щодо швидкого розгортання додаткових сил корпусного рівня для захисту країн Балтії у разі конфлікту з Росією.
Цей крок є наслідком того, що Москва розширила законодавчі положення щодо використання військ за кордоном і знову заговорила про права росіян в Естонії, Латвії та Литві.