У понеділок Росія ввела заборону на експорт авіаційного пального через дефіцит, спричинений активізацією українських ударів по її нафтовій інфраструктурі.
Які терміни дії заборони на експорт авіапального з Росії та які винятки передбачені?
Видання The Moscow Times, посилаючись на повідомлення російського уряду, зазначило, що заборона діятиме п’ять місяців — до 30 листопада — за кількома винятками.
«Виняток також поширюється на пальне в резервуарах, що використовуються для дозаправки літаків, партії авіаційного пального, оформлені за митною процедурою до набрання чинності указом про тимчасове обмеження, а також пальне, що постачається за міжурядовими угодами», — йдеться в повідомленні.
Російський уряд заявив, що це рішення має на меті «забезпечити стабільну ситуацію на внутрішньому ринку палива».
Заборона на експорт навряд чи безпосередньо вплине на Європу, де виникли побоювання кризи постачання авіаційного пального, спричиненої війною США в Ірані: як зазначила агенція Reuters, Росія експортує авіаційне пальне (переважно залізницею) до Казахстану, Киргизстану, Таджикистану та Узбекистану.
З грудня 2025 року в Росії ввели заборону на експорт бензину до 28 лютого 2026 року, яка стосувалася всіх експортерів, включно з виробниками. Пізніше дію заборони продовжили і, за даними Reuters, вона триватиме до кінця липня.
Заборона на експорт бензину мало зарадила дефіциту в окупованому Криму, який виник через українські удари по логістиці. з 30 травня там запровадили нормування: не більше 20 літрів бензину А-95 «в одні руки» на добу.
Якої шкоди зазнала російська нафтопереробна галузь від посилення ударів України?
Останніми місяцями Україна завдавала ударів по російських нафтопереробних заводах і трубопроводах, порушуючи виробництво та експорт.
У середині травня Генеральний штаб ЗСУ повідомив про удари по 10 російських нафтопереробних заводах, 6 із яких були змушені зупинити роботу. Президент Володимир Зеленський заявив, що ці атаки скоротили нафтопереробні потужності Росії на 10%.
Ця цифра, зросла, оскільки удари по нафтопереробним заводам тривали до кінця місяця, а деякі з них, такі як Ярославський та Пермський НПЗ, зазнали кількох ударів протягом кількох днів.
Хоча американо-ізраїльська війна в Ірані спричинила зростання світових цін на пальне через перебої з постачанням через Ормузьку протоку, через яку проходить 34 відсотки світової торгівлі нафтою, звіти вказують на те, що Росії не вдалося сповна скористатися несподіваним прибутком від стрибка цін.
За даними Центру досліджень енергетики та чистого повітря (CREA), у квітні доходи Росії від нафти досягли найвищого показника за останні два з половиною роки – в середньому до 734 млн євро (862 млн доларів) на день.
Але водночас загальний обсяг експорту зменшився через атаки на експортні порти. Інститут вивчення війни (ISW) також стверджує, що Москва не змогла скористатися збільшеними доходами через витрати на ремонт і субсидії нафтовим компаніям, які у квітні обійшлися Кремлю приблизно в 4,7 млрд доларів.