Президент Румунії Нікушор Дан в інтерв’ю, оприлюдненому в неділю, висловив сподівання, що Росія завдаватиме точніших ударів по цілях в Україні, аби її дрони та ракети не потрапляли на територію Румунії та не порушували повітряний простір НАТО.
Як президент Румунії аргументував свій заклик до Росії щодо покращення точності атак?
В інтерв’ю британській радіопрограмі BBC Weekend він підтвердив, що за суботньою атакою безпілотника на житловий будинок у дунайському місті Галац, унаслідок якої постраждали двоє людей, стоїть Росія. Водночас Дан закликав Москву прицільніше бити по Україні.
«Це стало небезпечним для румунських міст. Коли росіяни завдають ударів по населених пунктах на іншому березі Дунаю, вони мають бути впевнені, що не наражають на небезпеку громадян Румунії», — сказав Дан. «Сподіваюся, це припиниться».
Під час інтерв’ю Дан не критикував російську кампанію далекобійних ударів по Україні, яка триває з осені 2022 року. Відтоді Росія майже щодня атакує Україну десятками, а нерідко й сотнями дронів і ракет, спричиняючи руйнування та жертви серед цивільного населення.
Дан описав події так: у ніч із п’ятниці на суботу група російських безпілотників атакувала українське портове місто на Дунаї. За його словами, після того як один із дронів був уражений українськими силами, він збився з курсу та випадково залетів на територію Румунії.
«Порт Рені на Дунаї в Одеській області атакувала група з 43 дронів. Безпілотники рухалися зі сходу на захід і були націлені на порт. Після того як українські військові уразили один із них, він змінив курс і залетів на територію Румунії», — сказав Дан.
Скільки загалом повітряних цілей випустила Росія під час цієї масштабної нічної атаки?
Згідно з офіційними повідомленнями Повітряних сил України, у ніч на 29 травня Росія випустила по Україні одну балістичну ракету та щонайменше 232 ударні безпілотники. Цілями атаки були центральні та західні регіони країни. Українська ППО заявила про збиття або придушення засобами радіоелектронної боротьби 217 дронів.
Чотирнадцять безпілотників і балістична ракета досягли своїх цілей у Київській, Харківській і Чернігівській областях, а також у придунайській частині Одеської області. Про влучання повідомляли в Одесі, Ізмаїлі та Рені, де були пошкоджені об’єкти цивільної енергетичної та портової інфраструктури, а також житлові будинки.
Рівень перехоплення у 93% цієї ночі є типовим показником для української системи протиповітряної оборони, яка за понад чотири роки війни стала однією з найефективніших у світі, особливо в протидії сучасним повітряним загрозам, таким як ударні дрони та дрони-приманки.
За словами Дана, безпілотник Shahed, який прорвався через українську ППО та влучив у десятиповерховий житловий будинок у румунському місті Галац, став першим російським дроном, через який постраждали громадяни Румунії. Унаслідок удару поранення дістали двоє мешканців будинку. Від початку російських повітряних атак проти України, за його оцінкою, повітряний простір Румунії порушували «приблизно 20–30» російських літальних апаратів.
Дан також висловив сподівання, що рішення Бухареста в неділю закрити російське консульство в румунському портовому місті Констанца, оголосити генерального консула Росії Андрєя Косіліна persona non grata та зобов’язати його залишити країну протягом 72 годин переконає Кремль уникати атак на Україну, які зачіпають Румунію.
Чому румунські військові не змогли вчасно перехопити та знищити російський Shahed у своєму небі?
29 травня, у день, коли дрон влучив у житловий будинок у Румунії, бригадний генерал румунської армії Георге Максим під час брифінгу Міністерства оборони заявив журналістам, що військові відстежували безпілотник, який наближався, але не змогли його перехопити через короткий час перебування в повітряному просторі Румунії та наявність поруч цивільної забудови.
Крім того, за його словами, румунські військові не мають права відкривати вогонь у напрямку України. Через це перехоплення російського дрона, навіть після його входження в повітряний простір Румунії, є складним, а в багатьох випадках — неможливим.
«Перше обмеження, з яким ми стикаємося, — юридичне: ми не можемо відкривати вогонь так, щоб це впливало на повітряний простір сусідньої держави. Крім того, для ураження повітряної цілі потрібен певний час — на її виявлення, ідентифікацію та безпосередньо перехоплення. Чотири хвилини, які ми мали в розпорядженні, — це надзвичайно мало», — сказав Максим.
За словами Максима, оборону східного флангу НАТО від ударних літальних апаратів, які порушують повітряний простір, також ускладнює румунське законодавство. Воно дозволяє розгортати системи ППО на приватній території лише за згодою власника та забороняє відкривати вогонь для захисту повітряного простору країни, якщо існує ризик ураження цивільних об’єктів.
Як на слова Нікушора Дана відреагували в Україні?
Слова Дана, які можна було трактувати як заклик до Росії завдавати точніших ударів по Україні, викликали обурення серед частини українців. Зокрема, український волонтер і військовий блогер Ігор Сушко різко відреагував на припущення румунського президента, що проблема полягає не в неспровокованому вторгненні Росії в Україну, а в недостатньо точних російських ударах по українських містах.
«Президент Румунії Нікушор Дан, довбаний ідіот: закликав Росію покращити точність наведення дронів, щоб вона могла точніше вбивати українців на північ від Дунаю і водночас не наражати на небезпеку румунів», — написав Сушко.
Президент України Володимир Зеленський у відеозверненні в неділю повідомив, що після російського удару по Галацу провів телефонну розмову з Даном. За його словами, Україна бажає якнайшвидшого одужання постраждалим і високо оцінює «принципову, швидку та рішучу» реакцію Румунії.
Виступаючи на тому ж брифінгу, речник Міністерства оборони Румунії Крістіан Поповіч пояснив, що Румунія «не може ризикувати створювати більше загроз, ніж може запобігти», а збройні сили країни діють в умовах «жорстких обмежень».
Заяви генерала Максима та речника Поповіча перегукуються з юридичними суперечками, які тривали в Румунії понад два роки. У цей період румунські військові фактично не відкривали вогонь по російських дронах і навіть не намагалися примусово змінити їхній курс після порушення повітряного простору країни.
Тоді представники армії пояснювали, що румунське законодавство забороняє застосовувати зброю навіть проти військових літаків, які порушили державний кордон у повітрі, якщо не доведено їхніх ворожих намірів. Крім того, сили ППО спершу мали спробувати встановити зв’язок із пілотом.
На думку критиків, за таких правил відкрити вогонь по безпілотнику на законних підставах було практично неможливо — навіть якщо він ніс бойову частину.
У лютому 2025 року парламент Румунії вніс зміни до законодавства про національну безпеку, дозволивши силам ППО відкривати вогонь по безпілотному літальному апарату, який входить у повітряний простір країни та може становити загрозу для людей або майна. Водночас без змін залишилися норми, які обмежують розгортання систем ППО на приватній території та фактично унеможливлюють застосування засобів протиповітряної оборони поблизу приватної забудови.
Росія зазвичай щоночі запускає по Україні від 100 до 200 ударних безпілотників у супроводі однієї-трьох балістичних ракет. Раз на 7–10 днів відбуваються масштабні атаки із залученням бомбардувальників, бойових кораблів і наземних ракетних комплексів, під час яких по цілях в Україні запускають від 500 до 1000 дронів і від 40 до 80 ракет різних типів.
У 2025 році Росія здійснила рекордну кількість повітряних атак, запустивши понад 100 тисяч безпілотників і 2400 ракет.
За даними українських служб цивільного захисту, у травні 2026 року внаслідок російських ударів загинули щонайменше восьмеро мирних жителів, ще понад сто дістали поранення.
За підрахунками ООН, у 2025 році російські повітряні удари різних типів забрали життя щонайменше 2514 цивільних українців, ще 12 142 людини зазнали поранень.