Україна працює над оснащенням безпілотників некерованими ракетами на тлі активізації ударів середньої дальності.
Співзасновник української компанії-виробника озброєнь Fire Point Денис Штілерман заявив, що таку інтеграцію вже завершили для далекобійних і середньодальніх дронів FP-1 та FP-2.
В інтерв’ю виданню NV, опублікованому 27 травня, Штілерман розповів, що в нинішній конфігурації кожен безпілотник може нести до восьми некерованих ракет С-5 радянського виробництва.
«Ми розробили рішення під вже існуючи ракети. Ще з радянських часів у нас залишилася купа ракет С-5 і їх практично не застосовують на фронті. То чому б нам це не використати?» — сказав Штілерман.
За даними бази Collective Awareness to Unexploded Ordnance (CAT-UXO), сімейство С-5 — це радянські некеровані ракети калібру 55 мм, які запускаються з пускових труб калібру 57 мм.
Штілерман зазначив, що ці ракети були створені на основі німецьких розробок часів Другої світової війни, які згодом узяв на озброєння Радянський Союз.
Спочатку ракети С-5 призначалися для запуску з винищувачів-бомбардувальників і гелікоптерів. Водночас, за повідомленнями 2023 року, Росія також адаптувала їх для наземних пускових установок, змонтованих на танках.
За словами Штілермана, ці ракети насамперед використовують проти менш укріплених цілей, оскільки їхньої потужності недостатньо для ефективного ураження важкоброньованої техніки.
Він додав, що нова конфігурація, хоча й не є «революційною», дає змогу зберегти сам безпілотник, а не використовувати його як дрон-камікадзе для ураження однієї цілі.
«Якщо ми бачимо потяг з купою цистерн, ми можемо не одну цистерну або локомотив, як раніше, а чотири цистерни і локомотив підірвати», — сказав він.
Опубліковано кадри запуску некерованих ракет із дронів
У середині травня командувач Сил безпілотних систем України (СБС) оприлюднив відео запуску некерованих ракет із безпілотників.
На відео з камери FPV-дрона видно, як у польоті запускаються ракети по цілях, виявлених за допомогою бортової системи наведення з прицільною сіткою.
Запис датований 17 травня і, як стверджується, був зроблений поблизу селища Мирне в західній частині окупованого Криму. На тепловізійних кадрах видно вибухи після влучання ракет у цілі.
У підписі до відео зазначено, що система має «операційну глибину до 500 км» і використовує «ударну бойову частину масою 60 кг».
Тип безпілотника не розкривається. Водночас у повідомленні йдеться, що кожен дрон був оснащений вісьмома некерованими ракетами, закріпленими під крилами, що відповідає опису Штілермана. Командувач Сил безпілотних систем зазначив, що це «відкриває зовсім нові можливості».
Удари середньої дальності
Нова конфігурація може розширити можливості України для проведення ударів середньої дальності. Останні заяви українського військового командування вказують на активізацію ударів по російських логістичних маршрутах і об’єктах забезпечення.
В інтерв’ю Штілерман зазначив, що ракети С-5 мають обмежену дальність польоту, однак встановлення їх на безпілотники суттєво збільшує радіус застосування.
За наявними даними, одна з модифікацій ракети С-5 має ефективну дальність ураження 3–4 кілометри. Водночас, за словами Штілермана, дрони Fire Point можуть долати до 1300 кілометрів в автономному режимі та близько 500 кілометрів під час управління через супутниковий зв’язок Starlink.
Це означає, що Україна тепер може застосовувати ракети, які раніше було складно використовувати через загрозу для пілотованої авіації в зоні дії російської ППО. Для їх запуску більше не потрібно залучати дорогі пілотовані літаки.
У неділю 3-й армійський корпус ЗСУ заявив, що російські логістичні маршрути до окупованої частини Луганської області, розташовані більш ніж за 200 кілометрів від лінії фронту, тепер перебувають під контролем українських безпілотників. Раніше командир корпусу натякав, що ситуація може почати змінюватися на користь України.
За два дні до цього Головне управління розвідки Міністерства оборони України також заявило про встановлення вогневого контролю над логістичними маршрутами, які з’єднують окупований Донбас із Кримом.
Від дронів-камікадзе до ударних БпЛА
Ідея оснащувати безпілотники додатковим озброєнням не є новою. Зокрема, США використовують ракети AGM-114 Hellfire на дронах MQ-9 Reaper, а турецькі Bayraktar TB2 застосовують для скидання керованих боєприпасів із лазерним наведенням.
Втім, останні повідомлення свідчать, що і Україна, і Росія дедалі активніше інтегрують ракети та інші боєприпаси на дрони-камікадзе, які спочатку створювалися як дешеві одноразові системи з обмеженими можливостями.
З кінця 2025 року Україна неодноразово повідомляла про випадки встановлення ракет класу «повітря–повітря» Р-60 на російських дронах-камікадзе на базі Shahed. Частина з них згодом виявилася приманками, однак деякі, за оцінками фахівців, були працездатними системами, призначеними для ураження літаків, залучених до перехоплення дронів.
У травні Україна також повідомила про виявлення модифікації ракети Р-60, оснащеної бойовою частиною зі збідненим ураном, і попередила про потенційну радіаційну небезпеку, хоча реальний рівень ризику від використання збідненого урану залишається предметом дискусій.