Як світ оцінює парламентські вибори у Вірменії

Парламентські вибори у Вірменії 7 червня багато міжнародних оглядачів розглядають як своєрідний референдум щодо майбутнього країни між європейською інтеграцією та збереженням тісних зв’язків із Росією. Кремль відкрито попереджає Єреван про можливі економічні наслідки зближення з ЄС, тоді як прихильники Пашиняна вважають, що Москва сама підштовхує Вірменію до Заходу. Водночас експерти наголошують, що будь-яка зміна зовнішньополітичного курсу матиме серйозні економічні та безпекові наслідки для країни.

7 червня у Вірменії відбудуться парламентські вибори. Прем’єр-міністр Нікол Пашинян сподівається, що громадяни підтримають його прозахідний курс. На саміті Євразійського економічного союзу в Казахстані, на якому Пашинян не був присутній, Владімір Путін пригрозив призупинити економічну співпрацю з Вірменією. Росія вже ввела заборони на імпорт певних вірменських товарів.

Референдум завдяки московській пропаганді

The Moscow Times аналізує вплив Росії на вибори (Росія):

«Своєю пропагандою та ультиматумами Росія сама перетворила ці вибори на референдум щодо європейської інтеграції Вірменії. ... Після фіаско в Молдові та Угорщині Кремль не може дозволити собі ще одну поразку. Всім очевидно, що Росія докладає значних зусиль, аби Нікол Пашинян не залишився на посаді прем’єр-міністра або принаймні не отримав мандат із чіткою більшістю. Відповідно, не лише поширюються похмурі прогнози щодо економічного та культурного колапсу Вірменії у разі прийняття нею проєвропейського курсу, а й ставиться під сумнів саме виживання її державності».

Брюссель привабливіший

На блозі laziar.com політолог Лауренцію Плешка зазначає, що тон Путіна щодо Вірменії є показовим (Молдова):

«Це не голос лідера, переконаного в привабливості власного проєкту. Це голос людини, яка знає, що вже не може переконати, і єдиним варіантом, що їй залишився, є залякування. Якби Євразійський економічний союз справді був привабливою пропозицією, Вірменія не дивилася б у бік Брюсселя. Якби Організація Договору про колективну безпеку була справжнім альянсом, Єреван не призупинив би свою участь у ній. Якби партнерство з Москвою принесло процвітання регіону, сьогоднішня дискусія, ймовірно, була б зовсім іншою».

Випробування для імперської ідеології Путіна

Õhtuleht пояснює, чому Росія так серйозно ставиться до виборів у Вірменії (Естонія):

«Найважливішим фактором для Росії є очевидна відмова Пашиняна підкорятися Москві, його особисті випади на адресу Путіна та його зусилля в пошуку союзників поза межами гнітючого впливу Росії. ... Згідно з імперською логікою Москви, яку в широкому сенсі визначає концепція «Русского мира», його складові частини та периферійні регіони не мають права на самовизначення. Усі вони є власністю Москви — і кожен, хто виходить мафіозного «общака», або вчиняє зраду зсередини, або стає жертвою пограбування ззовні».

Втрата вигод буде болючою

Зміна курсу завдасть серйозного економічного удару по Вірменії, зазначає Diena (Латвія):

«Завдяки членству в Євразійському економічному союзі Єреван отримує російський природний газ, нафтопродукти, необроблені алмази та багато інших сировинних матеріалів за цінами нижче ринкових. Водночас багато громадян Вірменії — за оцінками, аж півмільйона – живуть і працюють у Росії. Їхні грошові перекази становлять щонайменше 10 відсотків ВВП Вірменії. Якщо країна змістить курс у бік ЄС, Вірменія автоматично втратить ці та багато інших економічних переваг. Більше того, принаймні на даний момент, замінити постачання деяких товарів буде неможливо навіть за ринковими цінами. За песимістичними оцінками, за такого сценарію ВВП Вірменії може впасти на 30–40 відсотків».

Тактика «батога і пряника» Баку

Кордони Вірменії з сусідами на заході та сході досі закриті, але можуть відкритися після виборів. Це політично чутливе питання в регіоні, як зазначає коментар у T24 (Туреччина):

«Посол [Азербайджану в Туреччині] заявив, що після виборів Вірменія внесе поправки до своєї конституції, після чого буде підписана азербайджано-вірменська мирна угода, «а потім будуть відкриті кордони Вірменії з Туреччиною і Азербайджаном». Ця заява викликала обурення, оскільки нею посол фактично диктував Туреччині, коли вона має відкрити свій кордон. [...] Якби Туреччина відкрила сухопутний кордон, залежність Вірменії від Баку зменшилася б, а тактика «батога і пряника» Баку зійшла би нанівець. Тому важко відкинути підозру, що Азербайджан тисне на Анкару, щоб кордон залишався закритим».

Цього разу Трамп працює проти Москви

La Stampa обговорює підтримку Трампом Пашиняна (Італія):

«Дотепер на виборах у Східній Європі Трамп майже завжди ставав на бік найзатятіших промосковських націоналістів — Віктора Орбана в Угорщині, правих Каліна Георгеску та Джордже Сіміона в Румунії, а також прокремлівських угруповань у Молдові, які намагалися запозичити гасло «Зробимо Молдову знову великою». Але з Пашиняном усе інакше. … Вперше Трамп підтримує прем’єр-міністра, який після років залежності від Росії намагається привести Вірменію до ЄС. Однак Трамп не став раптом президентом, який виступає за розширення ЄС; у цьому випадку його інтереси просто збігаються зі зменшенням російського впливу. Трамп говорить про мир, процвітання та доступ американських енергетичних компаній до Центральної Азії».

Приречена стати турецькою провінцією

Державна агенція РИА «Новости» пророкує занепад Вірменії, якщо вона відвернеться від Росії (Росія):

«Інтерес Заходу до Вірменії (в тому числі як до пішака у його грі з Росією) згасне, а Росія залишиться – не лише як її сусід, а як її доля та єдиний шанс зберегти вірменську державність. ... Чи дозволить ЄС Вірменії стати членом? Це поганий жарт, бо цього ніколи не станеться. Чи захистять її США від Азербайджану чи Туреччини? Це ще смішніше. Якщо Вірменія відвернеться від Росії, вона втратить не лише ринок та економічного партнера – вона втратить своє майбутнє. Точніше, вона обміняє його на те, щоб стати провінцією нової турецької імперії».