Іспанія подала позов проти ЄС через спроби розширити національний склад єврократів

Іспанія офіційно оскаржила в Суді ЄС нову кадрову політику Європейської комісії, спрямовану на штучне вирівнювання географічного балансу серед чиновників. Єврокомісія зобов’язала свої департаменти забезпечити, щоб половину нових працівників становили представники хронічно недопредставлених націй, як-от Швеції, Фінляндії чи Чехії. Водночас Іспанія, яка разом з Італією має найбільше представництво, вважає це дискримінацією. Раніше Мадрид, Рим та Париж уже подали схожий позов проти Європарламенту через оголошення конкурсів лише для певних національностей. На тлі цих суперечок посли ЄС готуються обговорити хронічний кадровий дисбаланс, ситуацію навколо якого ускладнює той факт, що з 170 тисяч нових здобувачів у 2026 році майже половина виявилися італійцями.

Мадрид подав позов проти Європейської комісії через її спроби збалансувати національний склад державної служби ЄС.

Європейська Комісія вже давно намагається виправити дисбаланс у національному складі, в якому перевага надається 13 державам-членам –  зокрема, Іспанії, Бельгії, Італії, Румунії та Греції. Інші країни, такі як Швеція, Данія, Фінляндія, Чехія та Нідерланди, за даними самого виконавчого органу ЄС, представлені недостатньо.

Наразі ці зусилля принесли лише незначний прогрес у вирівнюванні балансу.

Тепер Комісія офіційно доручила своїм департаментам чітко враховувати національність під час найму нових державних службовців.

Цього місяця Стівен Квест, генеральний директор з питань людських ресурсів Єврокомісії, повідомив департаментам, що Комісія встановила «загальну ціль найму на основі національності», що означає: кожен другий найнятий службовець має бути представником недостатньо представленої національності.

У листі до колег-генеральних директорів від 4 червня Квест зазначив, що половина всіх кандидатів, які проходять співбесіду, має бути з недостатньо представленої країни, а якщо два кандидати оцінюються як однаково кваліфіковані, пріоритет слід надавати кандидату з менш представленої країни. «Впровадження цих заходів ґрунтуватиметься на найважливішому принципі найму — принципі заслуг», — сказав він.

Іспанія подала позов до Суду ЄС, стверджуючи, що дії Єврокомісії становлять «дискримінацію за ознакою національності». Речник іспанського уряду відмовився надати офіційний коментар.

Наразі в Комісії працює 2 790 державних службовців іспанської національності з загальної кількості 32 484 осіб.

Наприкінці минулого року Комісія вперше відкрила можливість встановлення цільових показників найму за національністю, порушивши давні традиції, згідно з якими при наймі чиновників ЄС національність не мала враховуватися.

Іспанія, Італія та Франція вже подали позов проти Європейського парламенту через його рішення розпочати кампанії з найму, спрямовані виключно на залучення представників певних недостатньо представлених національностей, таких як австрійці.

Ці три країни стверджують, що кампанії з набору персоналу, орієнтовані на конкретні національності, суперечать закріпленим у законодавстві ЄС правилам найму на основі заслуг. Очікується, що Європейський суд винесе рішення у цій справі пізніше цього року.

У п’ятницю посли країн ЄС обговорюватимуть заходи щодо поліпшення географічного балансу в складі Комісії. У документі, підготовленому для їхнього ознайомлення, поточні дисбаланси описуються як «структурні, а не тимчасові».

Зусилля ЄС гальмуються проблемами, що супроводжують загальний вступний іспит до Комісії з 2019 року. Коли у 2026 році нарешті розпочався прийом заявок, їх подали майже 170 000 осіб, і майже половина з них – італійці.