Польща запропонувала Німеччині щорічно виплачувати компенсації жертвам нацизму

Польща не відмовилася від вимог щодо компенсацій від Німеччини за злочини нацистського режиму під час Другої світової війни, хоча нинішній уряд просуває більш поміркований підхід. Варшава пропонує запровадити щорічні виплати людям, які пережили переслідування під час нацистської окупації, а в Німеччині вже звучать заяви про готовність обговорювати таку ініціативу. За оцінками німецьких медіа, реалізація програми могла б коштувати Берліну близько 300 млн євро за весь період її дії.

Польща не відмовилася від планів домагатися компенсацій від сучасної Німеччини за злочини Третього рейху та пропонує запровадити щорічні виплати для людей, які постраждали від нацистських переслідувань.

Про це повідомляє Spigel та Süddeutsche Zeitung.

Компенсації Польщі від Німеччини: які виплати Варшава пропонує для жертв нацистських переслідувань?

За даними видань, нинішній уряд Польщі висуває більш стримані вимоги, ніж попередня влада, однак і надалі наполягає на необхідності фінансової підтримки людей, які пережили нацистську окупацію.

Варшава пропонує встановити щорічні виплати у розмірі 10 тисяч злотих (близько 2333 євро) для кожного постраждалого.

Репарації Польщі від Німеччини: скільки може коштувати програма компенсацій?

За інформацією Süddeutsche Zeitung, у Польщі нині проживає близько 50 тисяч людей, які пережили нацистську окупацію та зазнали переслідувань. З огляду на їхній вік, ця кількість щороку зменшується.

За оцінками видання, реалізація польської ініціативи коштувала б Німеччині близько 100 млн євро у перший рік та приблизно 300 млн євро за весь період дії програми.

Водночас перспективи погодження таких виплат залишаються невизначеними. У червні міністр закордонних справ Німеччини Йоганн Вадефуль заявляв, що загалом підтримує ідею компенсацій для постраждалих від нацистських переслідувань.

Польща укладає оборонну угоду з Німеччиною: що відомо

Польща та Німеччина підпишуть нову оборонну угоду, яка розширить співпрацю у сфері безпеки, захисту критичної інфраструктури та кіберпростору.

Документ укладають на тлі війни Росії проти України та дискусій щодо майбутньої ролі США в європейській безпеці.

Водночас Варшава відмовилася від більш масштабного формату домовленостей через внутрішньополітичні суперечності та ризик президентського вето.