Експорт металів приніс Україні $1,7 млрд за п’ять місяців 2026 року

За даними Національного банку України, за січень–травень 2026 року експорт металів приніс державі $1,7 млрд, що на 7% менше, ніж за аналогічний період минулого року, і більш ніж утричі нижче довоєнних показників. Загалом від початку повномасштабної війни металургійна галузь забезпечила Україні $18,4 млрд валютних надходжень, хоча її частка в експорті скоротилася до 7%. Водночас нові обмеження ЄС на імпорт сталі та запровадження механізму CBAM можуть ще більше ускладнити роботу українських металургів на європейському ринку.

За січень–травень 2026 року український експорт металів приніс економіці $1,7 млрд. Попри незначне відставання від минулорічних показників, галузь залишається одним із ключових джерел валютних надходжень, хоча її частка в загальному експорті країни продовжує скорочуватися.

Про це повідомляє Опендатабот.

Скільки Україна заробила на експорті металів у 2026 році?

За даними Національного банку України, за перші п’ять місяців 2026 року експорт металургійної продукції забезпечив $1,7 млрд валютної виручки. Це на 7% менше, ніж за аналогічний період 2025 року, та у 3,2 раза нижче за довоєнний рівень.

Фактично нинішній дохід за п’ять місяців майже дорівнює тому, що українська металургія заробляла лише за один піковий місяць 2021 року. До початку повномасштабної війни експорт металів приносив країні близько $1,3 млрд щомісяця.

Від початку повномасштабного вторгнення сукупний дохід від експорту металів досяг $18,4 млрд. Для порівняння, аналогічні обсяги валютної виручки галузь забезпечувала лише за один рік у 2010–2012 роках.

Наразі частка металургії у структурі українського експорту товарів і послуг становить лише 7%, тоді як до війни вона тривалий час утримувалася на рівні близько 19%.

Які виклики чекають українську металургію на ринку ЄС?

Попри поступове відновлення експорту, найближчим часом українські металурги можуть зіткнутися з новими бар’єрами на європейському ринку.

Із 1 липня Європейський Союз запровадив новий режим захисту ринку сталі, який майже вдвічі скорочує обсяги безмитного імпорту. Для продукції, що перевищуватиме встановлені квоти, діятиме 50-відсоткове мито.

Крім того, триває впровадження механізму CBAM — так званого вуглецевого мита, яке поширюватиметься на імпорт продукції з високим рівнем викидів CO₂, зокрема металів. Після завершення перехідного періоду українські виробники можуть зіткнутися з додатковими витратами під час експорту до ЄС.

Обидва механізми діють незалежно один від одного, однак разом роблять доступ української металургійної продукції до європейського ринку складнішим та дорожчим, що може вплинути на подальші обсяги експорту.