Операція «Мідас»: експосадовцю «Енергоатома» оголосили підозру у відмиванні мільйонів

Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура оголосили нову підозру колишньому виконавчому директору з фізичного захисту та безпеки АТ «НАЕК «Енергоатом» (у матеріалах справи — «Тенор»). Фігуранту інкримінують легалізацію понад 30 мільйонів гривень, здобутих у межах тіньової корупційної схеми «Шлагбаум», яку силовики ліквідували під час спецоперації «Мідас». Слідство встановило, що протягом 2023–2025 років експосадовець відмивав кошти за допомогою криптовалютних транзакцій та оформлював активи на довірену особу. На ці гроші було придбано два автомобілі Mercedes-Benz за 8 мільйонів гривень, нерухомість в Україні, а також елітну віллу на індонезійському острові Балі вартістю близько 19 мільйонів гривень.

Національне антикорупційне бюро (НАБУ) та Спеціалізована прокуратура в межах операції «Мідас» висунули підозру в легалізації незаконних доходів колишньому керівнику дирекції з фіззахисту та безпеки держкомпанії «Енергоатом», повідомляє пресслужба НАБУ.

Кому саме НАБУ оголосило нову підозру в межах операції «Мідас»?

«Детективи НАБУ та прокурори САП розкрили нові епізоди протиправної діяльності членів угруповання, що стояло за масштабними зловживаннями в АТ “НАЕК “Енергоатом”. Ексдиректору з безпеки, який фігурує в оперативних матеріалах під псевдонімом “Тенор”, інкримінують відмивання грошей, отриманих через тіньову схему “шлагбаум”.

Цей корупційний механізм силовики ліквідували восени минулого року під час спецоперації “Мідас”», — зазначається в релізі.

За інформацією правоохоронних органів, упродовж 2023–2025 років фігурант успішно перевів у легальне поле понад 30 мільйонів гривень, здобутих незаконним шляхом.

«На ці тіньові доходи колишній топменеджер придбав два елітні автомобілі Mercedes-Benz, які обійшлися у понад 8 мільйонів гривень, преміальну нерухомість на території України, а також дороговартісну віллу на курортному острові Балі в Індонезії (вартістю близько 19 мільйонів гривень в еквіваленті).

Окрім цього, він купував інші предмети розкоші. Для маскування фінансових потоків “Тенор” активно залучав криптовалютні розрахунки, а майно реєстрував на пов’язану довірену особу», — деталізували схему в НАБУ.

Дії ексчиновника офіційно кваліфікували за ч. 3 ст. 209 Кримінального кодексу України, яка передбачає відповідальність за відмивання майна, одержаного злочинним шляхом, в особливо великих розмірах.

У відомстві також нагадали хронологію подій: основний етап спецоперації «Мідас» відбувся у листопаді 2025 року.

«На той момент перші офіційні підозри було вручено головним фігурантам із псевдонімами “Тенор” і “Рокет”, а також п’ятьом їхнім спільникам.

Згодом коло підозрюваних розширилося — статус фігурантів у справі також отримали колишній віцепрем’єр-міністр та ексміністр енергетики України», — резюмували в антикорупційному бюро.

Справа «Мідас»

У листопаді 2025 року НАБУ заявило про викриття масштабної корупційної схеми в «Енергоатомі» — найбільшому виробнику електроенергії в Україні. За версією слідства, її організував Тимур Міндіч, колишній бізнес-партнер Володимира Зеленського.

Слідчі стверджують, що група впливала на ухвалення рішень у державному енергетичному секторі, зокрема в АТ «Енергоатом», і вимагала від контрагентів незаконну винагороду в розмірі 10–15% від вартості контрактів.

Серед фігурантів справи, за даними слідства, — посадовці та підприємці, зокрема член Національної комісії Сергій Пушкар, колишній директор з безпеки «Енергоатому» Дмитро Басов та ексзаступник голови Фонду державного майна Ігор Миронюк.

Слідство вважає, що учасники схеми впливали на кадрові призначення, закупівлі та фінансові операції в компанії.

У справі також фігурує Герман Галущенко. Після звільнення з посади його, за повідомленнями, допитали в НАБУ 21 листопада 2025 року.

15 лютого Галущенка затримали під час спроби перетнути державний кордон. За даними Української правди, його зняли з потяга після того, як прикордонники отримали відповідні запити від НАБУ та САП.

16 лютого колишньому міністру енергетики Герману Галущенку офіційно повідомили, що він є фігурантом розслідування у справі про корупційну схему «Мідас».

У липні 2025 року Галущенко залишив посаду міністра енергетики та очолив Міністерство юстиції після урядових кадрових змін.

У квітні Українська правда оприлюднила нові аудіозаписи, які, за даними видання, можуть вказувати на причетність високопосадовців України та наближених до президента осіб до масштабної корупційної справи, пов’язаної з державним «Енергоатомом».

Опубліковані «плівки Міндіча» — перехоплені розмови, записані в липні 2025 року, — нібито зафіксували розмови Тимура Міндіча з колишнім радником президента Сергієм Шефіром, тодішнім міністром оборони Рустемом Умєровим і менеджером будівельного проєкту, пов’язаного з елітним житловим комплексом поблизу Києва.

На одному із записів Міндіч і Шефір обговорюють колишнього міністра Олексія Чернишова, який на той момент перебував під слідством за підозрою в незаконному збагаченні. У розмові вони, ймовірно, згадують допомогу з внесенням застави в розмірі 120 млн грн ($3 млн), а також спільний «грошовий фонд».

Особливу увагу привернув запис розмови за участю Умєрова, який нині обіймає посаду секретаря Ради національної безпеки і оборони України.

На записі він і Міндіч обговорюють фінансування оборонної промисловості, міжнародні контакти та можливі кадрові зміни в українському керівництві, зокрема можливе призначення Дениса Шмигаля на посаду міністра оборони.