Відставка Федорова. Україна крокує до нової політичної кризи?

Верховна Рада затвердила новий склад Кабінету Міністрів, однак без призначення міністра оборони та міністра закордонних справ, кандидатури яких мав подати Президент. Відставка Михайла Федорова, який асоціюється з реформами в оборонному секторі, перетворила кадрове рішення на масштабну політичну кризу та спровокувала хвилю протестів у різних містах України.

Верховна Рада України проголосувала за новий Уряд. Новий склад Кабінету Міністрів на чолі з колишнім керівником нафтового гіганта НАК «Нафтогаз України» Сергієм Корецьким ми описували раніше.

Втім, уряд проголосували з одним великим «але». Не в повному складі. Без міністра закордонних справ і, найголовніше, міністра оборони. Ці два міністри – квота Президента України. Саме цих людей він особисто має представляти в парламенті.

Втім, представляти сьогодні Президент Зеленський нікого не став.

І сьогодні в Україні з’явився Уряд без найголовнішого міністра, бо, по-перше, Україна веде повномасштабну війну, а, по-друге, бюджет оборони України – це, власне, весь її бюджет (західні партнери фінансують соціальні видатки), а це 100 мільярдів доларів у 2026 році.

Чому ж так сталося? Бо люди вийшли на вулиці.

«Всі іноземці цікавилися, чи буде в новому Кабінеті саме Федоров»

Ще вчора вдень, 15 липня, розклад призначень виглядав дуже просто. Замість Михайла Федорова, міністра-реформатора, який запустив процеси прозорих закупівель, сертифікації та контролю якості в Міноборони і цим розлютив воєнну бюрократію, планувалося призначити міністра внутрішніх справ Ігоря Клименка. Який сам не військовий, але принаймні має досвід керівництва великим міністерством.

Втім, усім було зрозуміло – суспільство таке звільнення не проігнорує.

Частина співрозмовників Kyiv Post зазначили парадоксальну думку – здалося, що вся процедура відставки Уряду Свириденко (яка не допустила за рік керівництва значних помилок) була здійснена для того, щоб прибрати одного Федорова. Бо прибрати доволі популярного міністра-інноватора було б загальним скандалом.

Втім, вийшло не краще.

Одна з іноземних колег цікавилася в автора статті, що він думає про перспективи 16 липня, чи буде Федоров звільнений.

«Послухай, тут усі дотичні до українських питань. Люди питають, чи буде в новому Кабінеті саме Федоров. Нікому не цікавий склад Кабміну поза ним», – коротко зазначала колега.

Ще за кілька днів чутки про можливу відставку Федорова спричинили справжнє розчарування серед українського експертного середовища.

У молодого міністра не було явних помилок чи провалів. Навпаки, Україна наростила закупівлю дронів, почалося активне впровадження Є-балів за знищення ворога для військових, окремі підрозділи безпілотних систем отримали максимальну підтримку і змогли зачищати від ворога цілі ділянки фронту, а Україна перейшла до системних діпстрайків і міддлстрайків, які завдали серйозної шкоди супротивнику і допомогли перехопити ініціативу.

Це подарувало українцям надію після двох важких років і найважчої зими – що військова вдача знову повертається до них обличчям. Можлива відставка популярного міністра-реформатора стала гіркою зрадою цієї надії.

Чимдалі, тим більше ставало ясно, що саме бурхлива діяльність Федорова серед старої міністерської бюрократії і виглядає найімовірнішою причиною відставки.

«Всі розуміли – який би вибір не зробив президент – у бік реформаторів чи в бік “стабільності” – буде скандал», – каже один зі співрозмовників Kyiv Post у стінах парламенту.

Знову ця молодь з картонками!

Ще ввечері 15 липня, коли стало ясно, що Федорова в новому Кабінеті Міністрів не буде, люди почали виходити на стихійний протест у Львові – у цьому місті на заході України, яке завжди славилося активним україноцентричним громадянським середовищем, на вулицю почали виходити поодинокі люди з транспарантами на картонках – як рівно рік тому, під час невдалої спроби влади знищити незалежність антикорупційних структур.

А вже вранці в Києві, Львові, Тернополі, Вінниці, Харкові та інших містах спалахнули справжні масштабні мітинги на підтримку Федорова та з вимогою до президента Зеленського ухвалювати рішення, пояснюючи їхні причини парламенту та людям, а не одноосібно.

У Києві, незважаючи на те, що четвер – робочий день, зібралося до 5–7 тисяч, переважно молодих людей, біля театру Івана Франка – неподалік від Офісу Президента.

Вони скандували: «Федоров», «Ганьба», «Працює? Не чіпай!». Їхні вимоги – повернути Михайла Федорова до команди Міноборони і звільнити головнокомандувача Сирського, якого протестувальники пов’язують зі скандалами навколо штурмових підрозділів, де було виявлено злочини проти життя і здоров’я громадян, і який асоціюється із застарілими формами керування.

Рішення Зеленського обрати дружбу і добрі стосунки зі старою військовою бюрократією на противагу міністру, який почав впроваджувати реформи, спричинило велике розчарування. Це відчувалося на акції протесту, яка з гіркотою констатувала, що від реформ тепер очікують відкату назад.

«Просто дивуюся, чому так, як Президент міг наступити на ті ж граблі ще раз, з такими ж наслідками, ще раз протягом року», – зазначив один з координаторів акції.

Між тим, сам Федоров вийшов на велику пресконференцію.