Нові акції проти звільнення міністра-реформатора поглибили політичну кризу в Україні, яка стала для президента Володимира Зеленського однією з найгостріших від початку російського вторгнення.
Протести розпочалися через звільнення популярного міністра оборони Михайла Федорова, який неодноразово конфліктував із вищим військовим командуванням. Акції тривають уже п’ятий день — довше за будь-які інші протести від початку повномасштабної війни. Водночас вимоги протестувальників уперше настільки прямо стосуються того, як Україна веде війну.
Від минулого тижня на акції в Києві вийшли тисячі людей із плакатами. Протестувальники скандували гасла й співали гімн України.
У понеділок на акцію знову прийшли сотні людей, хоча після російських атак у вихідні учасників було дещо менше.
25-річна Анастасія Стародубцева заявила, що вона та інші протестувальники залишатимуться доти, доки «щось не зміниться».
«Запитайте будь-кого з присутніх — ми нікуди не підемо», — сказала вона AFP.
Зеленський намагається знайти рішення, яке задовольнить усі сторони й допоможе уникнути розколу в країні під час російського вторгнення.
Останні кілька днів президент проводить наради з найближчими радниками та вищим військовим керівництвом.
За даними українських ЗМІ та експертів, вони обговорюють можливе повернення Федорова, а також подальшу долю головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського, який опинився під дедалі сильнішим тиском.
Речник президента повідомив, що в понеділок рішення не очікується.
«Сирського — геть!»
«Ситуація, безперечно, серйозна… Ми бачимо, що перелік вимог зростає», — заявив експерт руху «Чесно» Олександр Саліженко.
Люди почали стихійно збиратися на підтримку Федорова ще вранці в четвер. Молодий міністр, який добре розуміється на технологіях, прагнув модернізувати Збройні сили, через що часто вступав у конфлікт із консервативною частиною військового керівництва.
Згодом під час пресконференції з гострою критикою на адресу військового керівництва Федоров заявив, що Сирський вимагав від Зеленського звільнити його з посади.
У відповідь Федоров закликав звільнити самого Сирського. Його прихильники розгорнули кампанію в соцмережах і вийшли на вулиці, де дедалі частіше скандували: «Сирського — геть!»
На акції в Києві Анастасія Стародубцева також вимагала відставки Сирського. Вона покладає на нього відповідальність за загибель свого чоловіка.
«Ми вимагаємо відповідей, але так їх і не отримуємо», — сказала вона.
Саме тоді, коли протестувальники зібралися на акцію, Сирський опублікував у виданні «Мілітарний» велику статтю — рідкісний для нього публічний виступ, у якому він відповів на критику.
Він також заперечив, що ставив ультиматум, і заявив, що зосереджений на перемозі у війні.
«Моя робота — війна. Стратегія, фронт, люди. Цим я займаюся і продовжуватиму займатися», — сказав Сирський.
Однак тиск на Зеленського з вимогою звільнити головнокомандувача посилюється.
«Сирський став заручником ситуації», — заявив аналітик Анатолій Октисюк.
«Що довше Зеленський залишає Сирського на посаді, то глибшим стає суспільно-політичний конфлікт».
Опозиційна депутатка та членкиня парламентського комітету з питань оборони Соломія Бобровська повідомила, що обговорення можливої заміни Сирського триває. Водночас вона застерегла, що ситуація змінюється дуже швидко.
«Вирішити це разом»
Останніми днями Зеленський проводить одну нараду за іншою з військовим керівництвом і закликає до «єдності».
«Він шукає кандидатуру, яка уособлювала б зміни у військовому керівництві, але водночас загалом була б подібною до Сирського: лояльною, без політичних амбіцій і з авторитетом серед військових», — пояснив політолог Володимир Фесенко.
Ситуацію додатково загострює невдоволення частини військових.
«Особливо боляче чути категоричні судження від людей, які ніколи не віддавали бойових наказів і не брали на себе відповідальності за життя особового складу», — заявив командир Олег Апостол.
Навіть якщо сторонам вдасться дійти згоди щодо подальшої долі головнокомандувача, майбутня роль Федорова у владі залишається невизначеною.
Політична криза зробила Федорова символом боротьби за реформи у війську.
«Ситуація на вулицях починає набувати нездорового характеру, — сказала Бобровська. — Президент і Федоров мають разом знайти вихід».
Стародубцева вважає протести в Києві проявом демократії.
«Це свідчить, що нам не байдуже… Ми не Росія і мовчати не будемо», — сказала вона, перш ніж разом із натовпом почати скандувати: «Ми — одне ціле, ми — єдина Україна».