Польський політик, який переховується від правосуддя через звинувачення в корупції та може провести у в’язниці до 25 років, оселився в сепаратистському проросійському регіоні Молдови, де Інтерпол і європейські правоохоронці не можуть його затримати. Про це у вівторок повідомили молдовські й українські ЗМІ.
За повідомленнями деяких видань, колишній заступник міністра юстиції Польщі Марцін Романовський прибув через Румунію до Тирасполя — міста на Дністрі в сепаратистському регіоні Молдови, Придністров’ї.
Придністров’я, де більшість населення становлять етнічні росіяни та українці, фактично відокремилося від Молдови внаслідок війни, що тривала з березня до липня 1992 року. Місцевих сепаратистів підтримували регулярні російські війська, дислоковані в регіоні.
Влада невизнаного утворення називає його самоврядною республікою, відданою марксистським принципам радянського зразка. Однак ані ООН, ані жодна велика держава, зокрема Росія, не визнали незалежності Придністров’я від Молдови.
За даними польського радіопорталу RMF FM, 4 серпня адвокати Романовського подали до варшавського суду клопотання про надання йому так званого охоронного листа. Політик пообіцяв повернутися до Польщі й постати перед правосуддям, зокрема взяти участь у можливому судовому процесі, якщо на час розгляду справи йому гарантують свободу пересування. У клопотанні Романовський вказав адресу проживання в молдовському Тирасполі — «столиці» Придністров’я.
Уперше за кілька місяців із публічного документа стало відомо, де перебуває Романовський. Політик уже понад півтора року не з’являвся в Польщі й, схоже, переховується від правосуддя — відтоді, як 19 грудня 2024 року видали європейський ордер на його арешт.
У вівторок польські ЗМІ з посиланням на адвоката Романовського Бартоша Левандовського повідомили, що слідчі відхилили клопотання політика. Романовський планує оскаржити це рішення.
RMF FM із посиланням на речника Національної прокуратури Пшемислава Новака повідомило, що польські правоохоронці побоюються, що Романовський знову втече. Серед причин — суворе покарання, яке може загрожувати йому в разі обвинувального вироку, «а передусім те, що підозрюваний уже понад півтора року переховується за кордоном від правоохоронних органів».
Польська прокуратура звинувачує Романовського в незаконному розпорядженні державними коштами, зокрема грошима фонду допомоги потерпілим від злочинів, коли він обіймав посаду заступника міністра. Йому інкримінують 11 епізодів розтрати державних коштів і зловживання владою.
Серед іншого, за версією слідства, Романовський привласнив $27 млн державних коштів і намагався заволодіти ще $15 млн.
Його також звинувачують у тому, що він витратив $6,4 млн із Фонду справедливості на придбання для державних органів шпигунського програмного забезпечення Pegasus. На думку критиків, використання Pegasus урядом європейської держави може грубо порушувати гарантоване право громадян на приватність.
Якщо Романовського визнають винним за всіма висунутими обвинуваченнями, за польським законодавством йому загрожує до 25 років ув’язнення.
Романовський відкидає звинувачення і називає їх політично вмотивованими. За даними польських ЗМІ, після видачі ордера на арешт він спочатку переховувався в монастирі в Любліні, а згодом виїхав до Угорщини. Весь цей час правоохоронцям не вдавалося встановити його місцеперебування.
У грудні 2025 року Угорщина, якою на той час керував проросійський та антиєвропейський уряд, надала Романовському захист від кримінального переслідування. У травні польські ЗМІ повідомили, що він залишив Будапешт після приходу до влади нового проєвропейського уряду, який виступає за дотримання принципу верховенства права. Відтоді з’являлися непідтверджені повідомлення, що Романовський перебуває на Балканах.
Молдова — демократична держава, яка прагне вступити до ЄС, — не зобов’язана видавати громадян Євросоюзу, яких розшукує Інтерпол. Водночас країна зазвичай співпрацює з європейськими правоохоронними органами на підставі двосторонніх угод.
На відміну від Молдови, Придністров’я залишається територією, де закони фактично не діють і яка не має угод про співпрацю майже з жодною державою, крім Росії. За звичайних обставин громадяни ЄС потрапляють туди через Молдову й автоматично отримують дозвіл на перебування строком до 45 днів. Продовжити його можна в індивідуальному порядку за рішенням придністровської влади.
Досі достеменно невідомо, коли і як Романовський потрапив до Придністров’я. Якби він прямував до Молдови, а звідти до Придністров’я через Румунію, румунські правоохоронці як представники держави — члена ЄС мали б розшукати й за можливості затримати його.
28 лютого 2022 року Україна закрила пункти пропуску на придністровській ділянці українсько-молдовського кордону.
Відтоді Київ заборонив рух цивільного транспорту через цю ділянку кордону. Оскільки в Придністров’ї досі перебувають 1300 російських військових, Збройні сили України посилено патрулюють кордон за правилами воєнного часу.
Романовський є чинним депутатом польського Сейму від правої націоналістичної партії «Право і справедливість». Партія декларує прихильність до «традиційних консервативних цінностей» і виступає проти тісної інтеграції Польщі з європейськими правоохоронними структурами.
Раніше партія послідовно підтримувала Україну в протистоянні російській агресії. Однак із 2023 року вона розгорнула активну антиукраїнську кампанію. Зокрема, партія звинувачує українських виробників зерна в недобросовісній конкуренції з польськими фермерами, а українських біженців — у тому, що вони нібито є тягарем для польського суспільства. Крім того, «Право і справедливість» категорично виступає проти вступу України до ЄС і НАТО.
Твердження, що українські біженці живуть за рахунок Польщі, не відповідає дійсності. За даними польської влади, більшість із майже мільйона українських біженців у країні мають роботу та сплачують податки. За оцінками ООН, їхній внесок у польську економіку становить від 2 до 3% ВВП країни.