Війна Трампа з Іраном:
- Згуртувала іранський народ навколо режиму та позбавила кисню опозицію, демонстрації якої на початку року, здавалося, поставили антинародний режим на межу краху. Можливо, якби США підтримали демонстрантів ще в січні 2026 року, як обіцяли, можна було би врятувати життя людей. А так, схоже, люди загинули даремно.
- Не вдалося досягти початкової мети — зміни режиму, натомість до влади в Ірані прийшло нове, більш радикальне й безкомпромісне керівництво, налаштоване на помсту США та їхнім союзникам.
- Не вдалося повністю знищити іранську ядерну програму, натомість збільшилася ймовірність того, що режим все-таки створить ядерну зброю. Підтримка програми на межі створення ядерної зброї, але без її фактичного створення, не стала фактором стримування, а навпаки — призвела до нападу на режим. Можливо, це сигнал державам про те, що лише ядерна зброя може захистити їх від нападу і заклик до розповсюдження ядерної зброї. Іронія в тому, наміром США була протидія розповсюдженню ядерної зброї, але ефект може виявитися цілком протилежним.
- Для режиму війна перетворилася на екзистенційну, і це знизило поріг для ескалації конфлікту через удари по державах Перської затоки та блокування Ормузької протоки. Таким чином, у режиму з’явився новий засіб стримування — здатність паралізувати країни Перської затоки, роботу Ормузької протоки та світову економіку за допомогою дешевих дронів і ракет низької технологічної складності.
- Тепер, контролюючи Ормузьку протоку, прохід через яку був вільним до війни, Іран зможе стягувати мито за прохід, і режим отримуватиме доходи.
- Ймовірно, адміністрація Трампа укладе з Іраном угоду, яка пом’якшить санкції, послабить заморожування активів і забезпечить приплив інвестицій для подальшої підтримки режиму.
- Війна спричинила зростання цін на нафту та інші енергоносії, загальмувавши глобальне зростання та підштовхнувши інфляцію. Вища інфляція загальмує зниження облікових ставок, довше утримуючи їх на вищому рівні, що ще більше загальмує глобальне зростання. Світовий ВВП буде нижчим, а це означає, що населення планети в цілому стане біднішим.
- Вичерпання стратегічних запасів нафти у світі збільшує ймовірність системного глобального шоку в майбутньому.
- Зростання цін на нафту та інші енергоносії збільшила доходи держав «осі зла» — Росії, Ірану та інших, підкріпивши російський бюджет саме в той час, коли наприкінці 2025 — на початку 2026 року санкції почали даватися взнаки: на початку 2026 року знижка на нафту марки Urals становила одну третину, а бюджетний дефіцит на кінець лютого досяг річного цільового показника при ціні нафти марки «Urals» на рівні близько 40 доларів за барель. Зміцнення фінансового становища та стану платіжного балансу Росії дозволило їй продовжити війну в Україні, що призвело до ще більшої кількості жертв.
- Війна вичерпала обмежені запаси критично важливих американських ракет, зокрема «Patriot» і THAAD, що залишило Україну без засобів протиракетної оборони та спонукає Путіна завдавати ударів балістичними ракетами й продовжувати війну. Нестача зенітних ракет робить вразливими країни Перської затоки та США, а Тайвань — вразливим до атак з боку Китаю.
- Війна продемонструвала межі військової потуги США та виявила їхню нездатність винести уроки з війни в Україні стосовно використання дронів і військових технологій. Війна підбадьорить ворогів США, зокрема Китай, який і без того вже вклав значні кошти в безпілотні технології.
- Війна показала США ненадійним партнером і підштовхнула їхніх ключових союзників до диверсифікації своїх оборонних зв’язків і відходу від залежності від США. Це проявилося цього тижня під час підписання Мекканської угоди між Саудівською Аравією, Туреччиною та Пакистаном. Такі дії держав, що страхують свої ризики, послаблюють глобальний вплив США. Ймовірно, ми побачимо подібні кроки з боку союзників у Європі — у довгостроковій перспективі це, ймовірно, послабить мережу глобальних альянсів США та зменшить довгостроковий попит на американську зброю і техніку, оскільки країни переходять до розвитку автономного військово-промислового потенціалу, який зрештою може стати конкурентом американській продукції.
- З метою диверсифікації від США війна в Ірані, ймовірно, посилить відтік капіталу від долара США та безризикових активів США. Нервозність щодо останнього кроку, ймовірно, підкреслило рішення Міністерства фінансів США підтримати японську ієну через побоювання вимушеного продажу японцями американських активів.
- Війна зробила тривалий мир у Газі, на Західному березі та навіть у Лівані менш імовірним, оскільки посилилися підозри щодо політики США та Ізраїлю в регіоні. Це також зменшило ймовірність продовження «Угод Авраама».
- Війна ще більше підірвала підтримку Ізраїлю серед американського населення та, ймовірно, ставить під сумнів попередню необмежену військову та фінансову підтримку Ізраїлю з боку США.
Передрук з блогу автора на tashecon. Оригінал дивіться тут.
Погляди автора статті не обов’язково збігаються з позицією «Kyiv Post».