Українські дрони проти НАТО — п’ять фактів про навчання, які варто знати

Українські екіпажі безпілотників завдали нищівної поразки американським бронетанковим підрозділам під час навчань «Combined Resolve 26» у Гогенфельсі, що підкреслило вразливість НАТО до війни з використанням безпілотників і стало продовженням аналогічних успіхів України на навчаннях «Hedgehog 25» і «Aurora 26».

У середу «The Wall Street Journal» написав, що український підрозділ безпілотників, який брав участь у навчаннях НАТО в Німеччині, вступив у «бій» з танковою бригадою армії США, результатом якого стала рішуча перемога українців, які «знищили» майже всю американську бронетехніку. Дослідники «Kyiv Post» детально вивчили подробиці навчань і підрозділи, що брали в них участь.

1. Де, коли і що саме відбувалося під час цих навчань, і чому там були українці?

Військові навчання «Combined Resolve» проходили з середини квітня до початку травня цього року. Основним підрозділом, який брав участь у навчаннях, була 3-тя бронетанкова бригада 1-ї дивізії, яка базується у Форт-Худі (штат Техас) і озброєна переважно танками, бойовими машинами піхоти, артилерією та гелікоптерами.  Бригада була дислокована в Європі в рамках американського плану стримування (який адміністрація Трампа, схоже, скасувала). У навчаннях взяли участь близько 3 500 американських військових. Гогенфельс — найбільший навчальний полігон НАТО, придатний для маневрених навчань. Навчання за принципом «сила проти сили» у Гогенфельсі є стандартною практикою НАТО з 1950-х років.

Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну Гогенфельс став головним полігоном НАТО для відпрацювання маневреної війни проти рівноцінного супротивника. Використовуються холості патрони і снаряди, під час пострілу спрацьовують лазерні датчики. Офіцери-спостерігачі/судді використовують власні артилерійські симулятори та лазери для імітації артилерії та деяких далекобійних систем. Хоча під час цих навчань, що нагадують гігантські військові ігри з використанням лазерних міток, відсутній страх реальної війни, більшість військових зазначають, що навчання «сила проти сили» у Гогенфельсі досить точно імітують, як працює зброя в змодельованих боях: розумна тактика здебільшого дає результат, а невдала тактика майже завжди призводить до провалу.

Згідно з інформацією з відкритих джерел, до Гогенфельса для навчань були розгорнуті штаб 3-ї бронетанкової бригади, 6-й ескадрон 9-го кавалерійського полку, важка розвідувальна частина, а також прикріплені підрозділи бойових інженерів, артилерії та забезпечення. Штаб бригади з позивним «Greywolf» був підсилений танками M1A1 з бронетанкової бригади 2-37 та гелікоптерами 3-ї авіаційної бригади — обидва підрозділи базуються у Форт-Худі (штат Техас). Усі ці підрозділи є регулярними професійними бойовими формуваннями, постійним завданням яких є готовність до негайного розгортання та ведення бойових дій в умовах конвенційної війни.

На полігоні «Гогенфельс» постійно базується 1-й батальйон 4-го піхотного полку армії США, основним завданням якого є імітація «ворога» для підрозділів, що прибувають туди для відпрацювання бойових дій. Цей підрозділ, який зазвичай називають OPFOR, намагається застосовувати російські, іранські та китайські тактики й використовує техніку, що імітує танки та іншу бойову техніку цих країн. У грудні цей підрозділ сформував нову роту, яка використовує виключно безпілотники, насамперед квадрокоптери ближнього радіусу дії «Archer». Рота безпілотників OPFOR у Гогенфельсі має прізвисько «Eeirie Company».

У навчаннях у Гогенфельсі взяла участь невелика кількість українських БПЛА та їхніх операторів — за повідомленнями, менше 20 пілотів і техніків. Вони представляли відомий підрозділ — 412-у бригаду Сил безпілотних систем ЗСУ «Немезида». Українські підрозділи безпілотників беруть участь у навчаннях НАТО ще з 2025 року. Під час нинішніх навчань українці спочатку діяли на боці OPFOR проти підрозділів 3-ї бригади, а потім перейшли до виконання функцій підрозділів підтримки та інструкторів для підрозділів 3-ї бригади, які продовжували бойові дії проти OPFOR. Імітована війна велася переважно на сухій місцевості за гарної погоди, тож умови для польотів були сприятливі.

2. Чи правда, що українці під час імітованих бойових дій «знищили» великий американський підрозділ, яким керувала 3-тя бригада?

Відповідь на це запитання однозначно «так», але є певні застереження. Згідно з повідомленнями WSJ та американських військових ЗМІ, принаймні в одному з бойових сценаріїв, коли американські сили висувалися для атаки або здійснювали фактичну спробу штурму позицій OPFOR, оператори з 412-ї бригади «Немезида» легко виявляли їх, частково завдяки хмарам пилу. Українські пілоти відносно легко «уражали» танки і БМП FPV-дронами, а потім бомбардувальні дрони вистежували й «добивали» пошкоджену та зупинену бронетехніку, так само як і американських піхотинців і легкі транспортні засоби, які ховалися за укриття після втрати бронетехніки, що їх захищала. За повідомленнями, тактика, яку українці застосовували в Гогенфельсі, була ідентичною тій, яку українці використовують у бойових діях проти Росії вже понад два роки.

Згідно з повідомленнями, американські підрозділи мали стандартні системи радіоелектронної боротьби та протидії дронам, а мережі розвідки, що їх підтримували, мали повний доступ, принаймні теоретично, до тактичної розвідінформації, отриманої за допомогою основних американських розвідувальних засобів, таких як супутникові знімки, перехоплення радіосигналів і мережі глибокої розвідки. Проте, принаймні під час масштабних навчань з наступу та інтенсивної розвідки, українські оператори безпілотників завдали американським військам настільки значних «втрат», що ті стали небоєздатними, а судді були змушені «оживляти» знищену техніку та солдатів; адже якби штаб 3-ї бронетанкової бригади був змушений компенсувати втрати за допомогою стандартної заміни та постачання, навчання зупинилися б через брак американських бойових підрозділів, готових до бою.

Доступні джерела не вказують точної кількості американських «втрат», однак бойова група бригади США чисельністю 3 500 осіб зазвичай має у своєму складі щонайменше 200 броньованих машин різних типів. Основний навчальний підрозділ — 6-й ескадрон 9-го кавалерійського полку — під час пересування для встановлення контакту з підкріпленням, ймовірно, мав у своєму складі близько 30–40 бойових машин піхоти або інших легких броньованих машин, а також близько десятка танків.

У російсько-українській війні наймасштабніший російський бронетанковий наступ, зупинений дронами, відбувся 30 березня 2024 року під Авдіївкою, де 48 одиниць російської бронетехніки висунулися в напрямку підготовлених українських оборонних позицій і половина з них була знищена за кілька дронами й артилерійським вогнем. Подібної поразки російські війська зазнали 22 липня, коли атакували поблизу села Шахове, вивівши на відкриту місцевість близько 70–80 машин. Щонайменше 65 із них, у тому числі 7 танків, знищили українські дрони.

Варто зауважити, що застосування українцями поширеної в ЗСУ тактики використання дронів для «знищення» американського полку відбулося лише в одному з кількох бойових сценаріїв під час навчань у Гогенфельсі.

3. Що ще відбувалося під час навчань і якою була роль українців?

Інформація з відкритих джерел щодо навчань вказує на стандартний набір навчальних сценаріїв, покликаних перевірити боєготовність підрозділів і змусити їх діяти в умовах тиску. Один із непідтверджених описів сценарію навчань свідчить, що на початкових етапах сили «Greywolf»/3-ї бронетанкової бригади проводили розвідку та наступали на територію, утримувану силами OPFOR, а потім організовували оперативну оборону, щоб утримати зайняті позиції та поповнити втрати.

У наступні дні підрозділи «Greywolf» проводили розвідку позицій OPFOR з метою виявлення опорних пунктів та інших цілей, одночасно розсіюючи та маскуючи власні сили. Пізніше під час навчань українці перейшли на інший бік і працювали пліч-о-пліч з офіцерами та унтер-офіцерами штабу, відпрацьовуючи спільну розвідку та вогневу підтримку.

Згідно з офіційним звітом про дії «Eeirie Company», головним завданням навчань було визначення найкращих практик і тактик у бойових умовах з високою щільністю безпілотників.

Як OPFOR, завданням «Eeirie Company» було «відтворити сучасні загрози на полі бою» за допомогою безпілотників для виявлення та атаки навчальних підрозділів, а також систем радіоелектронної боротьби, щоб ускладнити зв’язок із підрозділами. У статті від 4 травня, опублікованій на веб-сайті армії США army.mil, зазначено, що основним дроном, який американці використовували для імітації «ворожих» дронів, був Neros Archer — невеликий квадрокоптер, за характеристиками схожий на українські FPV дрони, що використовуються в реальних бойових умовах, але коштує приблизно втричі дорожче.

412-а бригада СБС «Немезида», як і більшість українських безпілотних підрозділів, озброєна цілим арсеналом бойових апаратів — від одноразових FPV-дронів вартістю менше 400 доларів до гексакоптерів-бомбардувальників/скидачів мін «Vampire», дронів-перехоплювачів «Hornet», дронів літакового типу «Morrigan» та важких октокоптерів R18/R34. У звітах не вказано, які саме зразки з цього арсеналу були задіяні в Гогенфельсі для підсилення американських дронів «Archer».

Дещо несподівано, з огляду на майстерність українців та їхні реальні результати під час навчань, у звіті армії США про «Eeirie Company» про присутність українців не згадувалося. Відео та фотографії армії США з навчань також демонстрували активну діяльність дронів, але не містили жодних натяків на те, що українські військові чи їхні літальні апарати взагалі брали участь у навчаннях у Гогенфельсі разом із 3-ю бронетанковою бригадою.

4. Що варто знати про українську «Немезиду»?

412-та бригада СБС «Немезида» вважається одним із найдосвідченіших і найефективніших у бою безпілотних підрозділів у всіх Збройних силах України, а отже, ймовірно, у будь-яких збройних силах світу. Командує підрозділом Ярослав Гончар, колишній консультант з маркетингу в сфері ІТ та співзасновник підрозділу у 2014 році, під час першого вторгнення Росії в Україну.

За словами командувача СБС, колишнього торговця зерном Роберта Бровді, типова українська бригада безпілотних літальних апаратів зазвичай налічує від 1 000 до 1 500 чоловіків і жінок – приблизно 300 екіпажів, які в сукупності за звичайних обставин здатні контролювати та повністю зупиняти російське просування на 100-кілометровому відтинку фронту. Згідно з відкритими джерелами, окрім допоміжних підрозділів, таких як штаб, медична служба, кадрове забезпечення та логістика, у типовий бойовий день така бригада, як «Немезида», здійснює від 150 до 400 вильотів на день і ще 10–20 виїздів наземних роботів.

Під час навчань НАТО більшість із тих 15–20 операторів 412-ї бригади, які були задіяні в них, воювали на Гуляйпільському напрямку. Згідно зі звітами підрозділу, екіпажі FPV-дронів і дронів-бомбардувальників успішно уражали російську бронетехніку на відстані 10–30 км за лінією фронту. Зокрема, в ніч проти 14 квітня вони знищили більшість транспортних засобів і спецтехніки російського інженерно-саперного батальйону.

Згідно з опублікованими бригадою даними про знищену техніку за березень і квітень, ударами безпілотників було знищено 260 російських транспортних засобів, а також кілька мотоциклів і баггі. Всі випадки знищення були зафіксовані на відео з безпілотників, але «Kyiv Post» вдалося переглянути лише близько десяти відсотків знімків. П’ять днів по тому дрон-перехоплювач 412-ї бригади збив російський дрон-камікадзе «Шахед».

Протягом квітня елітний підрозділ бригади, що спеціалізується на ударах на великі відстані, здійснив понад тридцять атак на танкери російського «тіньового флоту» в Чорному морі, а також на російські берегові об’єкти судноплавства та перекачування нафти. За повідомленнями, було уражено сім суден. Підрозділ бригади, який спеціалізується на придушенні протиповітряної оборони, доповів про 2026 ударів, здійснених до квітня, в результаті яких, серед іншого, були знищені 17 російських зенітно-ракетних комплексів і 12 радіолокаційних станцій.

5. Чи засвоює НАТО урок про те, що українські дрони та тактика їхнього застосування (яка суттєво не відрізняється від російської) завдають нищівних ударів по наземним підрозділам НАТО, що мають традиційну конфігурацію та систему управління?

Схоже, що ні. Навчання «Combined Resolve» були не першими, а вже третіми за останні два роки, під час яких навчальні підрозділи НАТО протистояли українцям і зазнали нищівної поразки в імітованих боях.

Вперше така поразка сталася під час навчань НАТО «Hedgehog 2025» в Естонії, що відбулися з 5 по 23 травня. У навчаннях взяли участь понад 16 000 військовослужбовців із 12 країн, серед яких, як не дивно, були бомбардувальні та розвідувальні дрони з 412-ї бригади «Немезида».

Тоді оператори БПЛА 412-ї бригади разом з екіпажами FPV-дронів з іншого висококваліфікованого українського безпілотного підрозділу — 427-ї бригади спеціального призначення «Рарог» — виконували роль супротивника (OPFOR) проти елітного британського піхотного підрозділу (1-ї бойової групи «Mercian») та 1-ї піхотної бригади Естонської дивізії. Під час імітованої контратаки цих підрозділів НАТО група з близько 10 українських операторів безпілотників виявила та в ході імітованого бою знищила щонайменше 17 британських/естонських бойових машин, умовно ліквідувала десятки солдатів і заблокувала тих, хто вижив, на лісових дорогах, над якими літали українські FPV-дрони.

Серед заблокованих машин були танки «Challenger-2», БМП «Warrior» і артилерійські установки. Командири навчань, зважаючи на успіхи українців, повернули у стрій «вбитих» і «поранених», щоб навчання могли тривати далі.

Вдруге сили НАТО стикнулися з українськими дронами під час навчань «Aurora 26», що відбувалися на шведському острові Готланд з 27 квітня по 13 травня — майже одночасно з ротацією 3-ї бронетанкової бригада до Гогенфельса. Основним навчальним формуванням був професійний шведський Готландський полк під командуванням бойової групи бригади «Готланд», до складу якого входили підрозділи данської Національної гвардії, американських сил протиповітряної оборони та британської піхоти.

Український контингент був сформований не з елітних підрозділів СБС, а з передових підрозділів безпілотників, що підтримують досвідчений 1-й корпус Національної гвардії України «Азов». Серед них були пілоти та технічні фахівці з колишньої «Президентської» бригади та новоствореної піхотної бригади «Любарт». За даними ЗМІ, всього у навчаннях брали участь 15–17 українських військовослужбовців. Використовувалися лише репліки FPV- дронів, що перевозили мішки з піском.

Згідно з одним із повідомлень, українці також привезли з собою стійкі до РЕБ оптоволоконні дрони, але вони виявилися зайвими, оскільки підрозділи НАТО, що брали участь у навчаннях, виявилися або не готовими, або нездатними придушувати дрони, які їх атакували. Згідно зі шведськими ЗМІ, українці неодноразово виявляли та умовно знищували шведські/натівські транспортні засоби, а в одному зі сценаріїв «знищили» 28 із 32 транспортних засобів, що намагалися просунутися вперед.

Згідно з повідомленнями українських військових, тактика НАТО, що призводила до втрат і була невідповідною для дронів, які використовувалися під час навчань «Hedgehog» у 2025 році, не змінилася під час навчань «Aurora» і «Combined Resolve» які відбулися аж за одинадцять місяців. У повідомленні в українських ЗМІ про навчання на Готланді, яке не було підтверджене, але широко висвітлювалося, йшлося про те, що українські пілоти перестали рахувати, коли кількість уражень перевищила 30.